Петренко, Портнов і Ківалов: як українські суди тримають “смотрящі”

Названо найвпливовіших юристів України, які в різні часи могли впливати на рішення судів на всіх рівнях

Так, колишній перший заступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов з 2005 року очолював юридичний департамент Блоку Юлії Тимошенко. Пізніше обраний нардепом від БЮТ, отримавши посаду заступника голови комітету з питань правосуддя.

У серпні-вересні 2008 р за дорученням Тимошенко працював над спільними з Партією регіонів законопроектами, покликаними послабити владу президента Віктора Ющенка, а потім організував зрив (через суди) дострокових парламентських виборів, які оголосив Ющенко.

2 квітня 2010 року прийняв пропозицію Януковича обійняти посаду заступника голови Адміністрації президента і керівника Головного управління АП з питань судової реформи та судоустрою. Восени 2010 р. був створений Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, укомплектований відданими Януковичу людьми. У ЗМІ були публікації про те, що з 2011 р. жоден суддя районного суду в Києві не призначався без згоди з боку Портнова.

Заступник глави АП України Олексій Філатов відповідає за правове забезпечення виконання конституційних функцій президента України (зокрема, в галузі судоустрою), розробку і впровадження судової реформи, представництво президента України в судах. Є координатором Ради з питань судової реформи, створеного Петром Порошенко в жовтні 2014 р.

Розроблена Філатовим судова реформа дозволила зламати ту судову систему, яка була побудована за Януковича Портновим, і створити замість неї нову. Реформа забезпечила президенту непрямий, але досить ефективний контроль над процесом формування нового суддівського корпусу на всіх поверхах судової влади. При цьому Філатов отримав найбільший вплив на відбір суддів уповноваженими на це органами – Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя.

Заступник голови Верховного суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов фактично є найвпливовішим суддею в судовій системі України.

У 2017 році пройшов за конкурсом до Касаційного госпсуд в складі нового Верховного суду, зайнявши восьме місце. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила його кандидатуру всупереч думці Громадської ради доброчесності, яка прийла до висновку, що кандидатура Богдана Львова “не відповідає вимогам добропорядності та професійної етики”. Однак ВККСУ закрила очі на цей факт.

Міністр юстиції України Павло Петренко займає свою посаду з лютого 2014 року. Також він входить до складу Ради національної безпеки і оборони України. У число своїх головних завдань він включив оновлення суддівського корпусу. Вже 4 березня 2014 року міністр виніс на громадське обговорення законопроект «Про відновлення довіри до судової влади України», який визначив правові та організаційні засади проведення атестації та люстраційної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Петренко є членом Ради з питань судової реформи з моменту його створення в жовтні 2014 р.

За його наполяганням в судову реформу, прийняту 2 червня 2016 р увійшла норма про відбір суддів в нові суди виключно через прозорі конкурси.

Нардеп Сергій Ківалов є член комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя.

Ківалов безпосередньо впливав на судову систему із травня 2001 року по березень 2004 року, коли він очолював Вищу раду юстиції. Саме з цієї посади він пересів у крісло голови Центрвиборчкому, звідки був вигнаний в ході Помаранчевої революції.

В першу свою депутатську каденцію Ківалов був рядовим членом комітету з питань правової політики, в другу – очолював в ньому підкомітет, а в наступні три – був головою комітету з питань правосуддя і потім з питань верховенства права та правосуддя.

Нагадаємо, новий глава Конституційного суду Станіслав Шевчук відмовився від державної охорони, а також спеціального автомобіля.

Зокрема, за повідомленням КС, Шевчук в письмовій формі надав тимчасова відмова від особистої охорони. Також йдеться про те, що він приймає на себе повну відповідальність за можливі негативні наслідки даної дії.

Джерело: «Ділова столиця»