Терміново: помер Нобелівський лауреат
Чилійський поет помер у 1973 році відразу після військового перевороту 11 вересня, в результаті якого до влади прийшли військові на чолі з генералом Аугусто Піночетом
Група з 16 міжнародних експертів прийшла до висновку, що чилійський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури 1971 року Пабло Неруда помер не від раку, як написано в його свідоцтві про смерть, такий висновок був озвучений на прес-конференції фахівців в Сантьяго.
“Абсолютно точно і вірно на 100% те, що свідоцтво про смерть не відображає реальну причину смерті”, — передає агентство Франс Прес заяву доктора Ауреліо Місяць.
Нобелівський тиждень: на крок ближче до таємниць гравітації, біомолекул і снуЧилійський поет помер у 1973 році відразу після військового перевороту 11 вересня, в результаті якого до влади прийшли військові на чолі з генералом Аугусто Піночетом. Будинок Неруди в Сантьяго був розграбований. Неруда помер у клініці Санта Марія в Сантьяго 23 вересня 1973 року. У його свідоцтві про смерть сказано, що він помер від раку, проте існувала версія про вбивство поета.
У 2013 році була проведена ексгумація з метою встановити причину смерті літератора. Тоді версія вбивства не підтвердилася. У 2015 році чилійська влада знову заявила про те, що до смерті Неруди “швидше за все, причетна третя сторона”. Пабло Неруда (справжнє ім’я — Рікардо Элиэсер Нефталі Рейес Басоальто) — чилійський поет, дипломат і політичний діяч, сенатор республіки Чилі, член Центрального комітету Комуністичної партії Чилі.
Лауреат Національної премії Чилі з літератури 1945 року, міжнародної Сталінської премії “За зміцнення миру між народами” 1953 року і Нобелівської премії з літератури 1971 року. Поряд з Габріелою Містраль, Вісенте Уидобро і Пабло де Рока Неруда становить Велику четвірку чилійської поезії.
Нагадаємо, Нобелівський комітет назвав ім’я людини, який отримав престижну премію по економіці.
Як писала Politeka, нобелівську премію в галузі медицини за 2017 отримав не один, а ціла група вчених — Джеффрі Холл, Майкл Росбаш і Майкл Янг.
Джерело: Politeka