Як вибухали українські військові склади в минулому столітті

Найбільш “урожайним” на вибухи і пожежі в Україні став 1918 рік

В останній рік Великої війни в нашій країні двічі кардинально змінювалася влада.

Київ на короткий час захопили більшовики. За цей час вони встигли знищити декілька тисяч його жителів.

Грушевський пережив відставку і спробу замаху. Петлюра потрапив у в’язницю, незабаром вийшов з неї і через деякий час в’їхав до Києва на білому коні.

Того року зафіксовано як мінімум три випадки вибухів на військових складах — 6 червня 1918 року в Києві, 31 серпня – в Одесі, 13 вересня – в Керчі.

Найбільшим і найтрагічнішим був вибух на Звіринці в Києві.

В 10 ранку 6 червня в Києві прогримів вибух. В Університеті св. Володимира повилітали шибки, на Хрещатику пішоходи потрапляли на тротуари від потужної вибухової хвилі.

Вмить над далекою і бідної околицею столиці – Звіринцем – з’явилася хмара пилу. Незабаром виявилося, що вибухнули артилерійські склади з більш ніж 2 мільйонами снарядів.

Від їх детонації загинуло близько 200 чоловік, 1000 отримали поранення. 900 будинків були повністю знищені.

Величезна кількість киян, в основному незаможних, залишилися без житла.

І уряд, і місцева влада спрацювали добре – гроші виділені, допомога організована, вода, їжа, одяг були надані постраждалим.

Пересічні громадяни також відгукнулися на біду. В тодішніх газетах можна зустріти довгі списки жертводавців.

Кияни масово і самостійно евакуювалися в навколишні дачні селища – Святошин, Конча-Заспи, Пущі-Водиці.

Поїзди і приміські трамваї були переповнені. На щастя, були літні канікули, і багато хто вже орендував заміські будиночки.

Київські вибухи було знято три фільми: “Катастрофа в Києві” і “Катастрофа на Звіринці (місце катастрофи на Звіринці в Києві” і “Київська катастрофа”. Згодом вони демонструвалися в кінотеатрах, а зароблені на цьому кошти йшли на допомогу постраждалим.

Другий вибух на військовому складі, який сколихнув Україну, стався 31 серпня.

О 15 год. 20 хв. неподалік від станції Одеса-Застава на складах зброї почалися вибухи боєприпасів. Вони тривали безперервно близько 10 годин.

Тієї ночі Одеса не спала. Одеситів охопила паніка.

Втікачі з епіцентру подій зібралися на Французькому бульварі, в порту і в лиманах.

На вибухах оперативно спрацювали австрійські військові, які дислокувалися в місті. Місце події було оточене, працювали пожежники і медики.

Жертвами стали 40 людей, а 100 були поранені.

За два тижні після одеських вибухів аналогічне подія відбулася у Криму. 13 вересня 1918 року близько 16:00 Керч оглушив потужний вибух.

Над фортецею стояла хмара диму, містом розлітався попіл. У місті зчинилась паніка, яка посилювалася чутками.

Перша хвиля чуток – ніби у фортецю хтось кинув бомбу а тому варто очікувати наступних вибухів. Жителі міста психологічно були готові саме до такого розвитку подій.

Адже ще на початку 1918 року керівники більшовицьких загонів Івана Федька і Живодерова заявляли про готовність підірвати фортецю, щоб склади з боєприпасами не дісталися “білогвардійським і українським бандам”.

Оскільки нових вибухів не звучало, міщани потроху заспокоїлися. Однак незабаром по місту поширилася нова хвиля чуток і паніки – ніби вибух викликали снаряди з отруйним газом.

Підтвердження ці чутки не знайшли. Нарешті, до ночі все заспокоїлося.

За даними газети “Ранок Півдня”, від вибухів у Керчі загинуло 4 людини, ще 23 були поранені. Вибухи пошкодили кілька будинків поблизу фортеці. Вибух стався лише в одному з чотирьох порохових складів під номером 104, а його причиною було “з’єднання електричних проводів”.

Слідство у всіх випадках розглядали кілька версій – недбалість або теракт. Однак, в будь-якому випадку, остаточне рішення так і не було прийнято.

Нагадаємо, що у Вінницькій області страшна пожежа охопила склади боєприпасів військової частини. При цьому лунають гучні вибухи. Військова частина розташована в населеному пункті Калинівка (близько 20 км від Вінниці).

Джерело: “Історична правда“