Річниця трагедії: що потрібно знати про пам’ятники Бабиного Яру

Урочище Бабин Яр в Києві під час Другої світової війни стало місцем масових розстрілів євреїв і військовополонених. Починаючи з 27 вересня 1941 року, протягом двох років в Бабиному Яру були розстріляні понад 150 тисяч осіб. Відомо, що врятуватися вдалося лише 29 смертників

Під час першого розстрілу вбито 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка до сих пір розташована в безпосередній близькості до яру.

Пізніше фашисти сформували зондер-команду, яка займалася збором і розшуком євреїв, циган, караїмів, які проживають в Києві. Єврейського населення Києва німці наказали 29 вересня 1941 року зібратися у Бабиному Яру, взявши з собою особисті речі і цінності.

В основному, серед тих, хто прийшов на Бабин Яр були жінки, люди похилого віку і діти. Німецькі війська розстрілювали їх на краю величезного яру групами по 30-40 чоловік. Шари трупів присипати землею.

Тільки за перші два дні зондер-команда знищила понад 33 тисяч осіб. Повторні страти євреїв пройшли 1 і 2 жовтня, 8 жовтня і 11 жовтня 1941 року. Точна кількість загиблих не встановлено, оскільки навіть організатори масових вбивств не вели точний облік жертв.

Також в урочищі Бабин Яр було вбито 100 радянських з матросів Дніпровського загону, знищені п’ять циганських таборів. На Сирці в концтаборі були стратили трьох футболістів «Динамо» (Київ), що зіграли в знаменитому «Матч смерті».

До відступу з Києва нацисти намагалися приховати сліди злочинів у Бабиному Яру. Вони частково знищили концентраційний табір, відкопали і спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, перемололи кістки загиблих на спеціально привезених з Німеччини машинах і розвіяли попіл в околицях Бабиного Яру.

У ніч на 29 вересня 1943 відбулося повстання в’язнів-смертників, яких змушували спалювати трупи. З 329 осіб врятуватися вдалося лише 18, решту розстріляли. Ті, що вижили пізніше виступили свідками спроби нацистів приховати факт масових розстрілів.

На місці жахливої трагедії встановлена низка пам’ятників і монументів

2 липня 1976 року

Відкрито «Пам’ятник Радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими окупантами в Бабиному яру». Перед пам’ятником – бронзова плита з написом: «Тут в 1941-43 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно понад сто тисяч громадян міста Києва і військовополонених».

29 вересня 1991 року

До 50-х роковин трагедії був відкритий пам’ятний знак у вигляді Менори. Семисвічник виконаний з бронзи і покритий барельєфом на тему принесення жертви. На пам’ятнику українською мовою і на івриті висічена цитата з Біблії – «Голос брата твого волає до мене від землі». До менори веде дорога скорботи.

1999 рік

На вулиці Щусєва відкрито пам’ятник трьом футболістам київського «Динамо», які відіграли в «Матч смерті» і загиблих в Сирецькому концтаборі.

30 вересня 2001 року

Відкрито Пам’ятник дітям, розстріляним в Бабиному Яру. Він розташований в сквері на перетині вулиць Дорогожицька і Олени Теліги.

2003 рік

Відкрито пам’ятник пацієнтам павлівської психіатричної лікарні, які були першими розстріляні в Бабиному Яру.

2005 рік

Встановлена стела в пам’ять про жертви нацистів. Пам’ятник присвячений жертвам концтаборів і остарбайтерам, викраденим на примусові роботи до Німеччини.

29 вересня 2009 року

На перетині вулиць Петропавлівської і Кирилівської (тут жив автор роману «Бабин Яр» Анатолій Кузнєцов) встановлено ще один пам’ятник, присвячений трагедії. Скульптура зображує хлопчика, який читає на стіні німецький указ про збір всіх євреїв Києва в Бабиному Яру.

Грудень 2009 року

На розі вул. Дорожіцкая або Олени Теліги устанвлен пам’ятник Тетяні Маркус – підпільниці, яка була схоплена і по-звірячому замучена фашистами у віці 21 року.

Вересень 2016 року

До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру було встановлено монумент «Циганська кибитка» – в пам’ять про циган, розстріляних під час Другої світової війни.

Джерело: Politeka