Як Кадиров пішов проти Путіна

Мусульмани рохінджа і їх проблеми стали детонатором досить складних явищ внутрішньополітичного життя в Росії

Про це спеціально для Politeka пише політичний експерт Юрій Райхель.

«Піхотинець Путіна» Рамзан Кадиров влаштував неузгоджений мітинг протесту біля посольства М’янми в Москві, де зібралося близько 2 тис. осіб. У соціальних мережах лідер Чечні дозволив собі висловити незгоду з позицією МЗС Росії по М’янмі і, як приклад правильних дій, привів виступ президента Туреччини Ердогана.

На скликаному в Грозному мітингу вже були присутні понад 1 млн осіб. Але тут важливо не стільки кількість учасників, скільки зміст виступів. Сам Кадиров був більш стриманий, зате распалились інші виступаючі.

Демарш Кадирова має не стільки зовнішньополітичну складову, хоча за формою саме таку, скільки внутрішньополітичну. Як би Путін ні принижал значення події, насправді воно вкрай важливо. По крайней мере, в декількох площинах.

Перше. Намітилося серйозне розбіжність між мусульманськими елітами, зокрема, Поволжя, а саме Татарстану і слідом за ним Башкирії і Північного Кавказу. Ніхто не збирається віддавати Кадирову те, що він сам собі привласнив. Це він в Грозному може вважати себе фігурою світового масштабу, а в Казані та Уфі його в упор не бачать. Зараз це відкрито не проявляється, Москва цього не хоче, але серйозні підводні течії тільки набирають силу.

Друга. Регіональні еліти отримали важливий сигнал, що влада не така монолітна і боїться будь-яких складнощів з регіонами, принаймні, до виборів в березні майбутнього року. Більш того, вона не може впоратися з Кадировим і змушена терпіти його витівки. Як наслідок, у середньостроковій перспективі слід очікувати посилення броунівського руху в зіткненні інтересів центру і регіонів.

Третє. Схоже, що випадок з Кадировим змушує групи впливу зайнятися питанням майбутнього після Путіна. Його обрання поки під сумнів не ставиться, але з’явилися видимі тріщини у вертикалі влади, а Кадиров і його мітинги — явний приклад.

Хто б міг подумати, що події в далекій і мало кому відомої в Росії М’янмі викличе таку складну і бурхливу ланцюгову реакцію. Так рохінджа і їх проблеми стали детонатором досить складних явищ внутрішньополітичного життя в Росії.

Нагадаємо, що протистояння між буддистською більшістю і мусульманською меншістю загострилося з новою силою.

Президент Туреччини Реджем Ердоган заявив про геноцид мусульман в М’янмі, а в Москві пройшла масова акція протесту мусульман.

Раніше повстанці Рохінджа оголосили про одностороннє припинення вогню протягом місяця, починаючи з неділі, щоб допомогти групам допомоги вирішити гуманітарна криза на північному заході М’янми.

Джерело: Politeka