Як КНДР зброєю “вибиває” гуманітарну допомогу

У 1994 році адміністрація 42-го президента США Білла Клінтона розглядала можливість нанесення удару по КНДР з метою недопущення створення диктаторським режимом атомної бомби, а після терактів у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року Джордж Буш-молодший вніс Пхеньян у так звану «вісь зла»

Про це нагадав політичний аналітик Максим Вікулов.

Але до застосування зброї не дійшло: Клінтон домовився про припинення північнокорейської ядерної програми, і необхідність початку активних дій просто відпала. При Буші-молодшому Вашингтону було й зовсім не до того – Америка брала участь у кампаніях на Близькому Сході.

У 2003 році Пхеньян вийшов з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а вже через два роки заявив про створення атомної бомби. З 2006 по 2016 рр. було проведено п’ять ядерних випробувань і десятки випробувань балістичних ракет, більшість з яких впали в міжнародних водах недалеко від Японії, створюючи загрозу як самій Країні висхідного сонця, так і досить інтенсивного судноплавства. Крім того, в останні роки комуністичний режим суттєво збільшив кількість провокацій проти Південної Кореї.

Навесні 2010 року північнокорейська субмарина потопила південнокорейський корвет «Чхонан», результатом чого стала загибель 46 матросів. А в так званій демілітаризованій зоні уздовж лінії розмежування з Південною Кореєю артилерія КНДР час від часу відкриває вогонь, внаслідок чого гинуть південнокорейські солдати. Зазвичай ескалація закінчується постачанням чергової партії гуманітарки, після чого Пхеньян на якийсь час заспокоюється.

Повністю текст можна прочитати тут.

Нагадаємо, північнокорейський лідер Кім Чен Ин заявив, що Пхеньян недавнім запуском балістичної ракети підготувався до удару по острова Гуам.

Раніше політичний експерт Євген Магда в інтерв’ю Politeka on-line оцінив загрозу ядерного удару з боку Північної Кореї і можливості США протистояти агресії КНДР.

Джерело: Politeka