Яку дірку в держбюджеті створили неплатоспроможні банки
Серед головних боржників України – значне місце займають банки, що ліквідовуються
Найбільше з них винен багатостраждальний “Дельта банк”. Сума боргу — понад 2 млрд грн.
Відомий олігарх заборгував Україні рекордну сумуБанк належав бізнесмену Миколі Лагуну. У березні 2015 року установа була визнана неплатоспроможною і перебуває на стадії ліквідації. Основний борг сформувався за останній рік і не стосується попереднього власника.
Складається борг переважно із зобов’язань щодо сплати ПДВ за операціями з продажу майна. За своєю сутністю ПДВ — це податок, який нараховується до ціни товару чи послуги з метою отримання прибутку.
Проте, як пояснили у Фонді гарантування вкладів, з початку процедури ліквідації неплатоспроможного банку його діяльність не передбачає отримання прибутку. Мовляв, банки, що знаходяться в процесі ліквідації, продають активи з метою задоволення вимог кредиторів і не мають цілі заробити.
Борги таких банків “мертві”, ці суми можна лише списати. Нараховуються борги через законодавчу колізію. Загалом виведення неплатоспроможних банків з ринку призвело до накопичення великого податкового боргу у фінансовому секторі.
Серед найбільших боржників — 15 таких установ. Приміром, тріо найбільших банківських боржників у процедурі ліквідації — “Дельта банк”, Південкомбанк (п’яте місце) та “Банк фінанси і кредит” (сьоме місце) — не повернули державі понад 3,6 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, 1 липня 2017 року податковий борг бізнесу перед державою сягнув 10% доходів держбюджету. В абсолютному значенні, то йдеться про рекордні 77,4 млрд грнЩе в січні 2014 року цей показник становив 9,5 млрд грн.
Нагадаємо, в той час як у світі нафтові компанії є “золотими бочками”, “Укрнафта“, в якій державі належить контрольний пакет акцій, загрузла боргах. Компанія шукає можливості для погашення податкового боргу в обсязі 12,8 млрд грн і готова для цього розпродавати своє майно.
За інформацією НАБУ, до ТОП-5 найулюбленіших корупційних схем українських чиновників входить: закупівля товару, робіт або послуг за завищеними цінами; штучне обмеження конкуренції; продаж продукції держпідприємства за заниженими цінами компаніям-посередникам; підписання договорів з фіктивними компаніями; перерахування коштів за практично не поставлений товар.
За матеріалами “ЕП“.