Що відомо про таємні офшори Януковича

Суд конфіскував близько $1,5 млрд на рахунках низки фірм, що мають стосунок до позбавленого звання президента Віктора Януковича

У Єдиному реєстрі судових рішень (ЄРСР) можна знайти ухвалу Апеляційного суду ­ Донецької області за позовом шести кіпрських компаній та швейцарської, які оскаржують цей вирок Краматорського райсуду від 28 березня. Сім іноземних компаній — власники частини конфіскованих рахунків. У повторному розгляді справи було відмовлено.

Значно більше відомо з неофіційних, але так само відкритих джерел. ЗМІ опублікували кілька сторінок із вироку Краматорського суду, в якому зазначено не тільки ім’я обвинувачуваного Аркадія Кашкіна, а й адресу проживання і назви кількох компаній, чиї кошти конфіскували. Виявилося, що Кашкін був фіктивним директором підприємства ТОВ «Газукраїна-2020» з орбіти Сергія Курченка, за що його вже засудили ще у 2015 році (також на підставі угоди з прокуратурою). Тоді Кашкін визнав, що продав свої паспортні дані за $500, після чого його й записали директором фірми. За цей злочин йому присудили 51 тис. грн штрафу.

Компанії, назви яких стали відомі разом з іменем Кашкіна, за даними ЄРСР, фігурували в інших кримінальних провадженнях. Частину з них уперше згадують ще 2014 року в матеріалах справи про можливе відмивання екс-головою Нацбанку Сергієм Арбузовим грошей через створене при НБУ «Банківське телебачення» (БТБ). Станом на кінець травня 2017-го цю справу так і не завершили. Згодом ці самі компанії «спливають» у справі про мільярдні махінації з ОВДП (облігаціями внутрішньої державної позики) нібито також за участю високопосадовців режиму Януковича. Водночас дотепер немає жодної інформації про вироки й у цій справі.

Офіційно військова прокуратура заборонила публікувати рішення суду з метою безпеки.

4 липня прецедент зі справою Кашкіна розглянули на засіданні Комітету Верховної Ради з питань протидії корупції. Комітет скликали після звернення Transparency International Україна. Представники військової прокуратури, які могли б надати принаймні частину відповідей, проігнорували захід. За словами представника TI Україна Андрія Слюсаря, виникають сумніви щодо наявності так званого предикатного злочину в резонансній справі. Інакше кажучи, звинуватити особу в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, можна тільки на підставі попереднього доведення в суді «злочинного шляху» отримання цих грошей. «За законом, суд повинен не визнавати угоду зі слідством, якщо відсутні об’єктивні підстави злочину. Однак у тому й річ, що рішення суду не опублікували, а тому аргументи, якими користувалися судді, досі невідомі», — каже Слюсар.

Присутній на засіданні комітету нардеп Сергій Лещенко повідомив, що надати рішення суду офіційно відмовилися навіть після депутатського запиту. Однак йому нібито все-таки вдалося отримати рішення: «Скажу відверто, я бачив це рішення. Там є дві частини. Перша про Кашкіна і ТОВ «Газукраїна-2020», а потім опис відмивання грошей злочинною організацією Януковича.

Але жодного зв’язку між першим і другим немає». Водночас джерел інформації Лещенко не розголошує. У ЄРДР є інші рішення судів, які загалом відповідають указаній Лещенком схемі. З березня по кінець травня цього року Комінтернівський суд Харкова виніс щонайменше п’ять вироків у справах, що стосуються «колег» Кашкіна — інших фіктивних директорів підприємств з орбіти Курченка. На відміну від рішення Краматорського суду там немає спецконфіскації, але йдеться також про угоди зі слідством і міститься детальний опис того, як саме було організовано злочинну групу Януковича — Курченка. Без посилань на вироки судів, які це підтверджували б. Також там є перелік із понад 400 підприємств, через які нібито відмивали кошти. Із них щонайменше 140 — це кіпрські, швейцарські, панамські та інші офшори включно з уже відомими з рішення про «спецконфіскацію».

Звісно, не кожне з цих 140 підприємств зберігало гроші на рахунках в українських банках. Однак значна частина з них все-таки мала такі рахунки, а отже, втратила гроші після рішення Краматорського суду. Також у переліку сім компаній, які намагалися оскаржити це рішення в апеляції: Wonderbliss LTD, Erosaria LTD, Aldoza Investments Limited, Opalcore LTD, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group LTD, Foxtron Networks Limited. За словами адвоката трьох з них Дмитра Щербини, після відмови розглядати справу Апеляційним судом Донецької області вона перебуває на розгляді в касаційній інстанції — Вищому спеціалізованому суді. Він додає, що ані його самого, ані його клієнтів із рішенням Краматорського суду також досі не ознайомили. На запитання, чи звертатимуться його клієнти до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідає ствердно: «Якщо в касації нам відмовлять, то після того, звісно, буде звернення до Європейського суду. У цьому можете навіть не сумніватися».

За словами Слюсаря з TI Україна, ЄСПЛ може поставити остаточну крапку в намаганнях повернути гроші Януковича законно. Він зазначає, якщо зараз у слідства є підстави сумніватися в законності походження коштів, то складно припустити, як це довести з вироком Євросуду на користь офшорних компаній. У такому разі рішення ЄСПЛ стане формою легалізації цих грошей.

За матеріалами «Тиждень».