Безглуздий промах Гройсмана: хто постраждав
Рішення Кабінету міністрів про перехід на середньострокове планування державного бюджету (3 роки – ред.) не підкріплено реальними діями
Таку думку Politeka висловив голова правління громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников.
Що не так в енергетиці: чому Кабмін знову продовжив режим НС«Перехід на середньострокове планування, на мою думку, поки не підкріплено якимись реальними справами. Хоча я згоден з тим, що це є благими намірами. Для ефективного бюджетного планування, Кабміну спочатку слід привести в порядок процедури податків і зборів, які ми стягуємо згідно з чинним законодавством», – зазначив він.
Стрельников звернув увагу, що на законодавчому рівні досі не вирішена ситуація з військовим збором.
«На місці Кабміну, я б спочатку врегулював ситуацію з військовим збором. Ситуація з ним виглядає просто парадоксально. У 2014 році в терміновому порядку був введений військовий збір, оскільки тільки-тільки починалося АТО. Так, Міністерство фінансів видало розпорядження про стягування військового збору. У податковий кодекс він не був введений, оскільки був тимчасовим заходом», – підкреслив експерт.
Він уточнив, що з українців таким чином протягом трьох років збирали по приблизно 15 млрд гривень.
«І ось у нас вже протягом 3 років, на рівні приблизно 15 млрд гривень в рік, стягується військовий податок з підприємств і різних організацій, який не фігурує в бюджеті. Думаю, за три роки це можна було зробити», – сказав Стрельников.
Нагадаємо, Кабмін почав застосовувати новий принцип планування державних фінансів на середньострокову перспективу. Згідно бюджетної резолюції до 2020 року передбачається зростання економіки України на 4%, зниження інфляції до 5%, зниження дефіциту бюджету до 2% і зниження частки держборгу до ВВП до 55%.