Як купити квартиру в Києві з середньою зарплатою: чотири способи
В Україні, за офіційною статистикою, більш як 400 тисяч сімей живуть в орендованому житлі
Експерти розповіли, як українцям назбирати на житло в Києві, передає Politeka.
На горищі новобудови в центрі Києва зводять “будинок” (фото)Одним із перевірених варіантів називають депозит і відкладання частини зарплати.
Згідно з даними Держстату, середня зарплата в українській столиці – 9832 грн. Експерти стверджують, що навчившись правильно розпоряджатися своїм доходом, українці можуть відкладати щомісяця до 30% від зарплати. Від середньої з/п у Києві це приблизно 3000 грн ($110). Так за рік можна накопичити $1320, чого достатньо, щоб відкрити депозит у банку.
Зараз середня ставка з депозитів – 6% річних. Так, через 12 місяців можна отримати вже $1400. Якщо продовжити відкладати, через два роки на депозит можна покласти $2720.
Однокімнатну квартиру у столиці наразі можна купити в середньому за $29-30 тис. Цю суму можна зібрати за 15 років.
Утім, цей варіант пов’язаний із певними ризиками. Зазначимо, на початку кризи в Україні було близько 180 банків, наразі – близько 100. Тому експерти радять відкрити два депозити в різних банках.
Крім того, щоб придбати власне житло, оформити кредит (але зарплата повинна бути вищою за середню).
На однокімнатну квартиру з урахуванням актуального курсу долара знадобиться приблизно 762 тис. грн. Державний банк “Ощад” дає іпотеку на термін до 20 років. Щоправда, дають такий кредит не кожному – повинен бути стабільний високий заробіток, вік від 25 років і, бажано, вже мати машину або житло. Крім того, знадобиться перший внесок – як мінімум 30% від вартості квартири. Наразі це 228 тис. грн. Якщо на решту суми взяти іпотеку під 22% річних на 20 років, щомісяця віддавати банку доведеться 10 770 грн, це більше, ніж середня зарплата в Києві.
У результаті, якщо взяти в банку 580 тис. грн, за 20 років доведеться віддати 2 млн 585 тис. Експерти вважають: при переплати у два і більше разів вигідніше орендувати житло.
Але якщо внести більший початковий внесок від 50%, можна отримати лояльнішу процентну ставку приблизно близько 10% річних. При такій ставці реально купити квартиру на стадії закладки фундаменту з дисконтом в 20% від її початкової вартості. Таким чином, можна значно заощадити.
Ще один спосіб отримати житло – договір довічного утримання, який найчастіше підписується з одиноким пенсіонерам. Власнику квартири відразу віддають 30% від вартості нерухомості, до того ж він може жити у своїй квартирі до кінця життя. На ринку працюють десятки компаній, які за “комісійні” знаходять сім’ям самотніх пенсіонерів. У Києві за $10 тис. молода сім’я може укласти договір довічного утримання.
Після цього сім’я фактично є власниками житла, однак заселитися в нього вони зможуть лише після смерті пенсіонера. Крім того, до кінця життя молоді люди зобов’язуються виплачувати пенсіонеру певну щомісячну суму (наприклад, 1000 грн) і оплачувати “комуналку”.
Знести чи реконструювати: що роблять з хрущовками в Європі (фото)Також обзавестися житлом можна завдяки допомозі від держави.
Згідно зі ст. 47 Конституції України, безкоштовно житло передбачається громадянам, які потребують соціального захисту.
На ділі під цю категорію підпадають тисячі осіб – сироти, інваліди, багатодітні тощо. Однак квартири отримують лише одиниці. Традиційно чергу на безкоштовне житло з декількох тисяч городян є в кожному обласному центрі. Щоб кожен зміг видати ордер, знадобляться сотні років.
Є шанс заселитися у “службові” квартири працівникам СБУ, прокуратури, міліції. Чиновники на “службові” потреби регулярно виділяють квартири. У них живуть без права приватизації особливо потребують силовики.
Якщо ж прокуратура приймає рішення про те, що службова квартира їй більше не потрібна, виконком передає її силовикам вже із правом приватизації.
Крім того, в Україні діє кілька програм пільгового кредитування. Держава компенсує 30% від вартості житла, решту суми можна виплачувати під невеликий відсоток. Правда, з десятків тисяч охочих по всій країні такі кредити отримують кілька сотень українців на рік.
За матеріалами “Сегодня”.