Польські прикордонники залякали українських журналістів – wPolityce
В українських журналістів у Польщі сталася неприємна розмова зі співробітниками польскої прикордонної служби
Про це розповідає оглядач wSieci Пйотр Сквєцінский у своїй статті для wPolityce, передає Politeka.
Зокрема, днями відома львівська журналістка Галина Терещук, яка, як підкреслив Сквєцінский, не пов’язана з антипольським націоналізмом, разом з колегами прибула до Польщі і вирушили на кладовище в селі Верхрата, що колись було українським.
Як Росія хоче посварити Польщу з Україною«У жовтні минулого року невідомі зловмисники знищили тут пам’ятник УПА. На старому цвинтарі поховані як поляки, так і українці … Вони пішли на кладовище і почали знімати надгробки. В автомобілі у кладовища залишився водій, – переказує події автор, – Через деякий час під’їхала машина польських прикордонників. Офіцери перевірили документи і поцікавилися: «А чому ви приїхали на бандерівське кладовище». Після вони сказали йому покликати інших учасників поїздки. Вони перевірили і їхні паспорти. І повернувши їх один з прикордонників сказав: «Їдьте краще в Рудки, де бандерівські банди спалили і знищили все село».
Даний епізод, на його думку, показовим є і характеризує ситуацію краще, ніж дії політиків і влади. Сквєцінский пише, що іноземці, які нічого поганого не зробили, відчували себе заляканими польськими офіцерами у формі і зі зброєю.
По-друге, продовжив автор, прикордонники порушили прості правила і не тримали емоції під контролем. «Поліцейський або прикордонник повинен працювати як машина», – додав він.
Емоційність, на його думку, наступного разу може призвести до потенційно небезпечної ситуації – офіцер може сказати зайвого, а «завтра без причин вдарити когось по обличчю».
Четвертий висновок Сквєцінского зі ситуації, що цей випадок є частиною загальної тенденції брутального ставлення прикордонників до більшості українців, які перетинають кордон. На що, за словами публіциста, громадяни України вже неодноразово скаржилися.
«І ще більш загальне – польсько-українські відносини, з кількох причин, проходять кризу. Може, на жаль, так має бути. Але тим більше не треба цього поглиблювати», – підсумував він.