Голова ФДМ Білоус: Потрібна абсолютно інша стратегія приватизації держмайна

Фонд держмайна України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі готує новий закон про приватизацію, покликаний змінити застарілі правила й стимулювати масштабну приватизацію

Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня. Україна» заявив голова ФДМ Ігор Білоус.

Він повідомив, що з 2005 по 2015 рр. в Україні на аукціонах у середньому продавалося близька 10 підприємств на рік. Трохи краща ситуація з малою приватизацією – Фонду вдалося поставити трьохрічний рекорд, продавши 135 об’єктів по всій країні. Але якщо діяти за застарілими правилами, на виконання плану підуть довгі роки.

«Суть нової стратегії зводиться до того, що вся приватизація ділитиметься на малу й велику. Об’єкти малої приватизації продаватимуться через систему «ProZorro. Продажі», до якої під’єднано електронні майданчики (біржі)», – розповів Білоус.

У ФДМ пропонують скасувати 25-річну практику, виключивши оцінювачів із процесу малої приватизації. «Зараз є зачароване коло. Якщо оцінювач дасть реальну ціну, і вона комусь здасться заниженою, то до нього відразу виникнуть питання з боку правоохоронців, хоча насправді ця оцінка близька до реального життя. ФДМ дає свою рецензію на оцінку, і якщо рецензент Фонду скаже, що ця оцінка завищена, то до обох виникнуть питання», – пояснив Білоус.

На його думку, стартові ціни на об’єкти малої приватизації мають формуватися на базі заявок потенційних покупців, а не оцінювачів. «Ринок — найкращий індикатор вартості будь-якого активу», – зазначив голова ФДМ, уточнивши, що ініціативу підтримує Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

«Ми разом дійшли висновку, що систему треба змінювати. Ця стратегія має стосуватися і невеликих держпідприємств, у яких є хоч якийсь шанс бути проданими. Адже поки ми прагнемо продати якнайдорожче, але не виходить, вони накопичують борги, застарівають, розкрадаються, заважають процесу створення нових робочих місць тощо», – заявив Білоус в інтерв’ю.

Для великої приватизації Фонд пропонує закріпити інститут радників. Таку практику успішно використовували у Великобританії, США і навіть в Україні при продажу «Криворіжсталі» в 2005 році. Як радники виступають великі світові інвестиційні банки та аудиторські компанії, мета яких – оцінити стан і реальну вартість компанії, підготувати її та знайти покупця.

«Радник доводить процес до фіналу — до продажу. Це саме те, що потрібно у великих угодах, і це саме те, чого ФДМ самотужки забезпечити не може. У співробітників Фонду зовсім інша кваліфікація — вони можуть готувати до продажу невеликі об’єкти у значній кількості. А окремі «ювелірні» угоди на мільярди потрібно готувати лише фахівцям із міжнародним досвідом роботи у продажах і купівлях активів», – наголосив голова Фонду.