Чому балтійські країни бояться зради США

Новим держсекретарем США стане проросійський політик

Обраний президент США Дональд Трамп заявив, що майбутнім державним секретарем (відповідальний за зовнішню політику) стане Ньют Гінгріч, який вирізняється проросійськими поглядами, повідомляє Politeka з посиланням на BBC.

Гінгріч був одним із найвпливовіших політиків США. За президентства Білла Клінтона він чотири роки обіймав посаду спікера палати представників. Однак повернення його до великої політики лякає балтійські країни, які серйозно занепокоєні його заявами щодо Росії і країн Балтії.

У липні цього року Гінгріч заявив, що США не ризикуватимуть конфронтацією з Росією заради захисту незалежності Латвії, Литви та Естонії.

«Естонія – це передмістя Санкт-Петербурга. 40% населення цієї країни російські. Я не впевнений, що хотів би ризикувати ядерною війною, щоб захистити місце, яке є передмістям Санкт-Петербурга», – сказав він, відзначаючи при цьому, що російська інтервенція навряд чи буде прямим військовим втручанням.

«Те, що одну з наших країн не сприймають всерйоз, називаючи її передмістям, ставить під питання нашу національну ідентичність і статус наших країн як самостійних держав», – сказав глава латвійського парламентського комітету з міжнародних справ Оярс Еріксен Калниньш, коментуючи слова Гінгріча.

Латвія, Литва та Естонія, які раніше входили до складу СРСР, зараз є членами Євросоюзу і НАТО. Згідно з п’ятою статтею статуту НАТО, в разі нападу на одну з країн альянсу інші країни зобов’язані прийти їй на допомогу.

Видання повідомляє, що балтійські країни лежать здебільшого в рівнинній місцевості – їм буде важко захищатися від Росії. Експерти вважають, що навіть у разі авіаударів НАТО російським військам не важко перетнути кордон і опинитися в Талліні протягом трьох діб.

У 1961 році президент Джон Кеннеді назвав рішучість США підтримати європейські країни, уразливі через провідну роль СРСР, «найважливішим завданням для оборонного альянсу». Однак у своїй книзі «Америка, на яку ми заслуговуємо», Трампа виступив за відхід США з Європи, написавши: «Їхні конфлікти не варті життів американців».

Під час передвиборної кампанії цього року він відгукувався про НАТО в кращому разі без ентузіазму.

Після перемоги він пом’якшив власні погляди, і Барак Обама під час свого прощального туру Європою припустив, що тягар відповідальності на посаді лідера США внесе корективи у погляди Трампа.

Ця оцінка узгоджується з тим, що говорив колишній глава британського генштабу генерал Девід Річардс. Він назвав Трампа прагматичною людиною, яка хоче «стабільних відносин із Росією і Путіним».

Це в інтересах усіх членів НАТО. Він хоче, щоб НАТО була сильнішою. Коли ти стаєш президентом США, отримуючи роль захисника Заходу і лідера НАТО, твої вчинки обмежуює і направляє ця нова реальність», – додав він.

Але в Естонії, Латвії та Литві все одно триває підготовка до ймовірної війни з Росією. Наприклад, минулого року Литва повернулася до призову до армії.

Американські сенатори-республіканці запросили депутатів з Естонії, Латвії та Литви приїхати до Вашингтона наступного місяця. У столицях балтійських країн сподіваються, що в США почують запевнення в незмінності американського зовнішньополітичного курсу.