Як львівський мер зам’яв гучний скандал
Андрій Садовий безроздільно править Львовом ось уже десять років поспіль завдяки вмілому лавіруванню між різними політичними групами
Про це в матеріалі «Шлях Андрія Садового: від диво-господаря до сміттєвого колапсу» для Politeka пише журналіст Ігор Лесів.
«Ще 21 лютого 2014 року, буквально за кілька годин до втечі Віктора Януковича з Києва, мер Львова називав Януковича «легітимним президентом країни». Власне, це ні про що не говорить, окрім того, що Садовий – гранично обережний політик, який вміє вигідно для себе балансувати між «вашими» і «нашими»», – зазначає журналіст.
Садовій відмовився говорити про президентські амбіції (відео)Класичним прикладом такого балансування він називає війну дворічної давності між Садовим і міськрадою Львова, яка звинуватила мера в розкраданнях і нецільовому використанні бюджету. Тоді, за словами Лесіва, львівський мер майже витончено вийшов із репутаційного конфлікту, що назрівав, запропонувавши дві популістські ідеї.
«По-перше, ініціював запровадження пенсій для воїнів УПА, що на Галичині саме по собі вважається священною коровою. А по-друге, запропонував абсолютно популістську ідею скорочення міськради з 90 до 9 депутатів. Ініціатива, зрозуміло, жодного продовження не мала (та й не могла мати – це прерогатива Верховної Ради визначати кількість депутатів у місцевих радах), але місцевим вона дуже сподобалася, а найголовніше, з інформаційної повістки були зняті обговорення корупційних схем Садового», – заявив журналіст.