У реформуванні української армії немає системності – експерт
Politeka вже аналізувала ганебні рішення депутатів за два роки роботи. Але експерти відзначають, що, незважаючи на розбрат та політичні інтриги, восьме скликання ВР якісно відрізняється від кількох попередніх
Про доленосні реформи, результати яких українці побачать через 5-7 років, розповідає Politeka.
Незважаючи на військові дії на Сході України та анексію Криму, депутатам так й не вдалося запустити хоч якесь відчутне реформування української армії. Прийняті у парламенті закони в основному стосувалися фінансування і кількісного збільшення ВСУ.
За оцінками військового експерта Юрія Каріна, в принципі, ми маємо достатню законодавчу базу для проведення силових реформ, але, на жаль, замість реальних справ отримали розподіл сфер впливу: ні революції у забезпеченні військовослужбовців, ні системного громадського контролю, ні продуманості у реалізації прийнятих законів немає.
«На загальному тлі все погано через корупцію та саботаж чиновників. Ті закони, які позитивно вплинули на ситуацію, можна перерахувати по пальцях, і їх реалізація йде досить важко», – коментує Карін.
Він зазначає, що найбільш цінними для оборонної галузі стали закони про дозвіл іноземцям служити в українській армії та дозвіл розвідці працювати на території країни.
На яку зарплату заслуговують нардепи?«Коли 25 років галузь свідомо розвалюють, за два роки багато чого не вирішиш. Позитивний момент, коли депутати профільного комітету курують оборонні заводи, допомагають вирішувати поточні проблеми, але про системне реформування поки мова не йде», – додає Карін.
Політологи вбачають проблему ширше: за два роки жодна українська реформа не набула системного характеру.
За словами політолога Ігоря Когута, щоб щось реформувати, необхідно розуміти, з чого ми виходимо і куди йдемо. Зараз же депутати намагаються забезпечити кожен напрямок фінансово і кількісно, хоча виділення коштів не завжди є вирішенням проблеми.
«Реформи дуже часто вимагають не грошей, а зміни правил та розподілу обов’язків, ефективності менеджменту, а не збільшення фінансування», – підкреслює Когут.