Півострів напівсвободи: як в Криму справи з інтернетом

Після анексії українського півострова Крим у жителів автономної республіки суттєво поменшало свободи в мережі. Частина ресурсів, в тому числі і українських, була заблокована Роскомнаглядом, інша ж їх частина просто потрапила під західні санкції. Але вся ця тяганина із заборонами і санкціями на ділі в цьому питанні є проблемами не страшніше за комариний укус. Тому що обійти будь-яку заборона дуже просто. Про це пише 112.

Зараз окупований півострів – це просто таки рай для VPN-сервісів. Починаючи зі страшного і неповороткого браузера Tor і закінчуючи різноманітними невеликими додатками. Але якщо в РФ і справді, як обіцяють, візьмуться за боротьбу з анонімайзерами, то найбільше це вдарить якраз по жителях Криму.

Розквіт VPN-сервісів у Криму

Спочатку найбільшою проблемою після анексії стало блокування магазинів додатків для мобільних операційних систем. Але якщо проблема з доступом в iTunes усувається простою підміною адреси в акаунті на вигадану, то з Google Play все набагато складніше. Але навіть для найбільш неосвічених технічно  і непідкованих користувачів смартфонів проблема вирішується зверненням до кустарних пунктів сервісу або до друзів, які цікавляться технікою, що і рятують пристрої налаштуванням VPN.

Близько року тому в Криму з’явився і активно просувався Sproot – VPN-сервіс із безкоштовним річним аккаунтом саме для жителів Криму. З технічної та «чайниківської» точки зору це був ідеальний продукт. Його нескладно встановити на будь-який гаджет, а для налаштування і зовсім не потрібні жодні технічні знання. Більше того, Sproot не треба було “ламати”, і він є одним з небагатьох, хто не “урізав” швидкість доступу до мережі, що було надто важливо, зокрема, при використанні мобільного інтернету. Але рівно за півроку існування з невідомих причин Sproot скасував всі безкоштовні акаунти, а потім взагалі пропала можливість поповнення рахунку (як мінімум на окупованих територіях). І це при тому, що за лічені тижні завдяки грамотному маркетингу про додаток дізналася буквально кожна собака в Криму. Яке ж було здивування кримчан, коли вони так нахабно і цинічно позбулися безкоштовного сиру. З точки зору бізнесу це рішення теж було дуже дивним – вкласти купу грошей в розкрутку, збір абонентської бази, врешті-решт стати впізнаваним і потім миттю від усього відмовитися.

Втім, були і ті, хто не перейшов на Sproot і продовжив користуватися анонімайзерами, нічого не втративши при цьому.

Іронія долі полягає в тому, що два, хоч і не найбільших, але популярних в Росії браузера – Яндекс.Браузер і Opera – трохи менше ніж повністю розуміють, що відбувається зі свободою інтернету в РФ. В їхніх продуктах навіть за замовчанням є функції, які дозволяють обійти заборони того ж Роскомнагляду. У Яндекс.Браузері є режим Turbo (такий же є і в Opera), при увімкненні цього режиму зникають всі заборони. Річ у тому, що Роскомнагляд блокує заборонені ресурси ще на рівні провайдера. А ось в режимі Turbo в браузері дані передаються через проксі-сервер, що їх стискає, і провайдер фактично бачить трафік з нього, а не з самого забороненого сайту. Але оскільки події відбуваються на окупованих територіях, обійти заборони міжнародних компаній, у зв’язку із західними санкціями, які торкнулися інтернету, за допомогою такого режиму вже не можна. Але в браузері Opera для настільних операційних систем і для iOS також є вбудований VPN – ось він як раз і вирішує питання з будь-якими заборонами.

Яндекс.Браузер і Opera не єдині браузери, які можуть прийти на допомогу кримським інтернет-серферам. Те ж саме можна зробити і в популярних Chrome, Mozilla та інших, але для їхнього налаштування потрібно знати, як це робити.

Мобільний інтернет і санкції

Якщо ви використовуєте мобільний інтернет, блокування Роскомнагляду працюють, але при цьому від санкцій не буде жодних наслідків. Тобто ви можете користуватися Google Play, Google Analytics, Google Adsense, не підключаючись до Wi-Fi на території півострова, а просто використовуючи трафік оператора стільникового зв’язку МТС. На жаль, нам не вдалося встановити, як справи з іншими операторами, доступними в Криму, адже тільки МТС тут має ростовські корені. Так що цілком можливо, що “Інтертелеком” або “Кримтелеком” не має доступу до західних ресурсів. Однак більша частина абонентів Криму використовують саме МТС.

Нещодавно соціальна мережа Facebook повідомила про те, що зробить недоступною для жителів Криму послугу платного промо в мережі. Але щоб запустити її, за фактом можна просто включити VPN або підключити комп’ютер до інтернету, роздавши його зі смартфону.

Відсутність же нормального інтернет-банкінгу в Криму завдає набагато більшої шкоди, ніж санкції в інтернеті і вигадки одіозного Роскомнагляду.

Так, рік тому, коли не всі кримські оператори встигли підключитися до “російського” інтернету, на півострові була каша з тим, як працюють російські або “санкційні” сервіси. Наприклад, підключившись до мережі на роботі, деякі могли дивитися відео через онлайн-кінотеатр IVI.ru (його додаток, варто відзначити, встановлено за замовчуванням у всіх смартфонах Fly). Удома ж у цих людей з’являлося повідомлення, що цей сервіс для них недоступний. Наразі, наскільки можна судити з досвіду користування мережами різних провайдерів в Криму, контент в мережі зрівнявся, незалежно від того, хто надає послуги.

Таксі

У контексті інтернету і мобільних послуг цікаво розповісти ще про роботу кримських таксі. У всьому світі є тенденція до створення додатків для виклику таксі. У Криму, зрозуміло, відставати ніхто не хоче. Так, в Криму була місцева служба для виклику таксі під назвою “Крим-Таксі”. Незважаючи на дуже скромний інтерфейс, за функціоналом «Крим-Таксі» було набагато крутіше київського Uklon. Через додаток можна було викликати машину, минаючи необхідність обговорювати замовлення з водієм або оператором, подивитися місцезнаходження машини, а також дати оцінку водієві. Причому останнє нав’язувалося доволі помітно, про систему неможливо було забути. Крім того, в додатку діяла програма лояльності, і бали, які згодом можна було обміняти на знижку, нараховувалися вони, що цікаво, в тому числі і за швидку посадку. Тарифи у цієї служби були вищими за середні, але якість автомобілів, рівень водіїв і програма лояльності повністю компенсували це. Потім додаток працювати перестав, але його можливості і дизайн перекочували в новий – під назвою Up-Taxi. Ключова відмінність Up-Taxi – це ціна. Але на машину через низькі тарифи доводилося розраховувати лише суттєво піднявши ціну.

Проте всі перераховані вище служби – це просто дрібниці, порівняно з тим, яка ще служба працює в Криму – це “Яндекс.Таксі”. Поки оператори, банки і низка інших компаній б’ються за те, щоб зробити свою присутність в Криму недоказоврю, поки інші менш щасливі компанії потрапляють під санкції, «Яндекс” спокійнісінько запускає в Криму свій комерційний сервіс, особливо не думаючи про можливі наслідки.

Загалом, у всій цій епопеї з санкціями в Криму інтернет, напевно, – галузь, що постраждала найменше. Взагалі наразі він глобально знаходиться в такому стані, що закрити певну послугу від користувачів всередині країни або окремого регіону практично неможливо, якщо не відключити інтернет повністю. Це підтверджується і історією з “Великим китайським файерволом”, який елементарно обходять наші туристи в Піднебесній.

Таким чином, єдиним способом закрити щось від когось в інтернеті – це повністю закрити доступ в інтернет фізично для людини або групи людей. Досі будь-які заборони в найвільнішій частині нашого життя не дали жодних результатів. У кримському контексті це і добре, і погано одночасно. З одного боку, санкційні блокування, як не намагайся, не працюють. З іншого – це ж підстьобує інтерес жителів півострова цікавитись не тільки російськими джерелами інформації.

Нагадаємо, 18 вересня на території окупованого Криму мають пройти вибори депутатів до Держдуму федеральних зборів Російської Федерації нового скликання, які зроблять наступну Держдуму нелегітимною, вважає експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський.