Анекдоти дня 22 жовтня

— Ти знав, що Іванов — амбідекстр?

— Хто-хто?

— Іванов.

Як же дратують ці цифри і статистика. Тільки повіриш, що жити стало краще, а тут на тобі.

Лікар прийшов додому втомлений після чергування, ліг на диван і захропів. Підходить дружина, штовхає його:
—Нумо припиняй хропіти, набрид!
— Якщо набрид, йди спати до себе на пост!

Ранок… Чоловік дружині:

— Люба, зроби мені цей… ну як його… ну цей.

— Добре, коханий!

Через деякий час задоволений чоловік:

— Та й фіг із нею, з цією кавою!

— Ех, коли ж придумають такі пігулки, щоб дав дітям – і вони вчасно лягли спати.

— Давно вже придумали. Тільки слово “пізд*лі” ти вимовляєш з двома помилками.

— Ми, як мученики, потрапимо в рай!

— Пане Президенте, а є у вас інші пропозиції щодо підвищення рівня життя?

На старості час летить так швидко, що здається, що тільки і робиш, що наряджаєш новорічну ялинку, розбираєш новорічну ялинку.

— Я тебе наскрізь бачу, знову заначку під устілку сховав. А ну віддавай!

— Не можу. Це гроші не мої, а Степана.

— А що ж він сам у себе їх не тримає?

— А він мої зберігає…

Чоловік дав мені візитку: “Віталій Мусохранський”… Скажіть, ви ж прізвище теж не з першого разу правильно зрозуміли?

Путін якось заявив, що російські громадяни “готові віддати життя за Вітчизну”. І люди, як свідомі громадяни, вже приготувалися. Тепер у них є довгий список людей, чиє життя вони готові віддати за Батьківщину. І вони впевнені, що Вітчизні від цього полегшає.

Пожежник розповідає: “Я людина не боязка, але коли біля самої пики полум’я, іскри, дим — мені все ж таки страшно. Ось тому я і не курю”.

Три золотих правила спілкування:

1. Думай, що говориш.

2. Не говори того, чого не думаєш.

3. Не все, що думаєш, говори.

Нагадаємо, Захарову висміяли через кущ глоду: аптекарського вже не вистачає.

Як писала Politekа, «бабуля» Валерія роздяглася і показала непристойне фото: вже нічим зачепити.

Також Politeka повідомляла, що Царьов жорстко оконфузився з іконами: алкоголізм не лікується.