НКРЕКП має вирішувати кризу в зеленій енергетиці, а не поглиблювати її – ЄБА

Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг має вирішувати кризу в зеленій енергетиці, а не поглиблювати її, що може статися на засіданні Комісії 6 січня

Як йдеться в заяві Європейської бізнес асоціації, пів року тому набув чинності Закон України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, в основу якого було покладено положення Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, пише ЄБА.

Організація зазначає, що незважаючи на виконання умов щодо зниження рівня «зелених» тарифів всіма виробниками електричної енергії з відновлюваних джерел, більшість зобов’язань Уряду залишається не виконаним в частині забезпечення повних поточних платежів гарантованим покупцем виробникам відновлюваної енергії, а також забезпечення погашення боргу Гарантованого покупця перед виробниками відновлюваної енергії. Так, станом на 1 серпня 2020 року накопичена сума боргу становить 22,4 млрд. грн (40% цієї суми потрібно було погасити до кінця 2020 року, решту 60% – щоквартально протягом 2021)»

«Неочікуваною новиною стало те, що 31 грудня 2020 року НКРЕКП спробував затвердити постанови (пов’язані з кредитними договорами, укладеними між оператором системи передач та державними банками) із застереженням, що чітко забороняє Гарантованому покупцеві використовувати отримані кошти для виплат виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел», - підкреслюють в ЄБА.
Бізнес звертає увагу, якщо цей або подібний пункт (блокування швидкого погашення 40% накопиченого боргу від Гарантованого покупця перед виробниками відновлюваних джерел енергії) буде затверджений НКРЕКП під час наступних запланованих слухань 6 січня 2021 року або на будь-яку іншу дату, це призведе до зриву досягнутих державою домовленостей влади та інвесторів ВДЕ, досягнутих у 2020 році.

«Більше того, таке рішення Регулятора у поєднанні з відсутністю дій Уряду щодо імплементації вище зазначеного Закону України № 810-IX буде явним знаком того, що Україна не бажає виконувати свої зобов’язання перед інвесторами, що матиме невиправні наслідки для інвестиційного клімату країни», - додають в ЄБА.

Також ЄБА закликає Уряд виконати зобов’язання, передбачені Меморандумом про взаєморозуміння та не допустити порушення прав інвесторів у відновлювальну енергетику шляхом прийняття НКРЕКП рішень, які протирічать досягнутим раніше домовленостям.

Нагадаємо, 23 грудня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення в.о. міністра енергетики Юрію Вітренку на початку січня 2021 року подати план міністерства щодо виходу "зеленої" енергетики з боргової кризи.

Як повідомлялося, в червні найбільші асоціації "зеленої" енергетики і Кабінет Міністрів підписали меморандум про взаєморозуміння, який став основою ухваленого в липні Верховною Радою закону №810-IX (набув чинності 1 серпня). Документ передбачає зменшення "зеленого" тарифу для СЕС на 15%, а для ВЕС - на 7,5% із серпня 2020 року. Уряд обіцяв 100% виплату тарифу і погасити до кінця 2021 року суму накопиченого боргу (22,4 млрд грн). 40% від цього держава зобов'язана погасити до кінця грудня 2020 року.

Закон передбачає, що 20% виробництва "зеленої" електроенергії в Україні має бути оплачено з бюджету, а також борги можуть бути погашені шляхом кредитування НЕК "Укренерго" після надання держгарантій компанії. Зрушень в оплаті накопиченого до 1 серпня боргу (22,4 млрд грн) не спостерігається. Крім того, Кабмін не заклав у держбюджеті на 2021 рік 20% коштів на часткову оплату "зеленої" електроенергії, як того вимагає законодавство. За даними із судових реєстрів, уже понад 50 компаній, які інвестували в будівництво об'єктів відновлюваної енергетики, подали позови до ДП "Гарантований покупець", щоб відсудити невиплачені кошти за вироблену електроенергію. Загальна сума позовних заяв перевищує 1 млрд грн.

Перші суди інвестори вже почали вигравати. На думку НБУ, криза неплатежів держави за вироблену "зелену" електроенергію в країні є однією з основних причин падіння економіки України в 2020 році, оскільки рівень інвестицій у країну значно зменшився.