«Детінізація – це цивілізація!»: відбувся мітинг відповідального бізнесу
«За ризикову фіскалізацію!», «Голос білого бізнесу чути, контрабанді в Україні не бути!», - ці та інші гасла лунали під Верховною Радою, де зібрався СВІТЛО-мітинг відповідального бізнесу. Учасники – 10 асоціацій-членів Української ради бізнесу - вимагали від депутатів запровадити фіскалізацію ризикових категорій товарів та платників на заміну тотальній фіскалізації всього і відхилити популістичні законопроєкти №3853-1 та №3853-2.
Вказані законопроєкти, на думку бізнесу, зупиняють детінізацію у “ризикових” галузях економіки, сприяють зростанню корупції, створюють нездорову конкуренцію, дискримінуючи легальний бізнес та обмежують права споживачів.
Натомість представники бізнесу закликають ухвалити більш прийнятні для економіки проєкти 3087д, 3959, 2645д (із правками до другого читання) та інші документи, які забезпечать інституційну реформу митниці, створення єдиного органу з боротьби з економічними злочинами, впровадять справжню судову реформу тощо.
У акції взяли участь Асоціація платників податків України, UNIA, Асоціація Імпортерів, Асоціація імпортерів та дистриб'юторів автокомпонентів, Аптечна професійна асоціація України, Асоціація виробників, Всеукраїнська Аграрна Рада, Українська Федерація Індустрії Безпеки, Українська таксомоторна асоціація, Асоціація підприємств ІТ України та інші. Загалом детінізації та прозорих правил гри вимагають 5500 підприємств, що сплатили 80 млрд грн податку до державних та місцевих бюджетів за минулий рік.
Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова зі сцени закликала депутатів не голосувати за одіозні законопроєкти №3853-1 та №3853-2.
«Пропозиції у цих проєктах ні на чому не ґрунтуються, вони скасовують фіскалізацію у ризикових категоріях. Цей законодавчий спам може негативно вплинути на долю наших галузей, відкинути розвиток економіки на 5 років назад. Ми, білий бізнес, не зможемо конкурувати з великими конгломератами, так званими «ФОПофермами», які збувають сірий імпорт», - підкреслила пані Арасланова.
На думку голови Української Федерації Індустрії Безпеки Анатолія Долинного, ухвалення цих законопроєктів може стати сигналом про зупинення реформ у країні. «Ми говоримо не тільки про контроль за збутом ризикових груп товарів. Йдеться про те, що реформи повинні продовжуватися. Але деякі деструктивні сили розхитують ситуацію. Хтось займається політиканством, і наше завдання – спокійно відстоювати свою позицію, не забувати, що нас більше. Наша спільна позиція - необхідно звузити сферу застосування фіскального обліку виключно до ризикових категорій платників та товарів, знайти компроміс, щоб врахувати інтереси в тому числі і мікробізнесу», - зазначив голова Федерації.
А от заступник голови Всеукраїнської Аграрної ради Михайло Соколов наполягає на врахуванні інтересів аграрного сектору, значна частка якого також перебуває у тіні.
«Ми маємо спільну проблему – чорний ринок. Аграрний ринок 40% оброблюється у чорну, реалізується за кеш, і для тих, хто працює легально – це великі проблеми. І ми страждаємо, бо кораблі з нашим зерном арештовують у портах, податківці не можуть знайти тих, хто порушує закон, і натомість блокують податкові накладні нам. Один платить 2500 грн з гектару, а той, хто з ним конкурує, сірий – 100 грн. А ми хочемо, щоб в Україні переміг легальний бізнес, щоб всі платили податки, і за рахунок цього вони знизилися. Бо через тіньовий бізнес ми маємо і високі податки», - заявив на акції Соколов.
За його словами, нині Україна стоїть перед вибором: або ВР прогнеться під тих, хто не хоче платити податки, або економіка буде розвиватися так, як повинна.
За словами голови Української таксомоторної асоціації (УТМА) Андрія Антонюка, одна з найбільш прихованих сфер в Україні – це ринок таксі, де 50 млрд грн обороту, але 90% перебувають у тіні. Але ставити РРО у кожен автомобіль з шашечками пан Антонюк вважає недоцільним.
«Фіскалізація має бути розумною, для ризикових категорій. Для великих магазинів, мереж. Ми просимо депутатів урахувати позицію таксистів, що не треба 200 тисяч касових апаратів за 300 доларів, як і РРО. Нехай буде встановлене РРО для диспетчерської служби, яка має усю необхідну інформацію про машини, водіїв, маршрути та тарифи, і ці служби будуть видавати е-чек всім пасажирам», - зазначив голова асоціації. Андрій закликав всі сторони до діалогу - запропонував провести відкриті дискусії за участі галузевих асоціацій, представників ФОП, народних депутатів - та знайти спільні рішення.
Своє слово сказали і профільні парламентарі. Так, депутат від фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань акцизного податку та законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Ковальов зазначив, що фіскалізація допомагає боротися з контрабандою.
«Я підтримую необхідність введення фіскалізації, РРО для ФОП. Бо без цього ми не зможемо наповнити як місцевий, так і державний бюджети. Нам треба платити пенсії, зарплати бюджетникам, стипендії та інші соціальні виплати. Тому фіскалізація повинна бути – але тих галузей, які є ризиковими. Наприклад - побутова техніка, ліки та інші імпортні товари, які у нас часто йдуть за сірими та чорними схемами», - резюмував парламентар.
Його колега по фракції, член бюджетного комітету Микола Задорожній також вважає, що фіскалізації немає альтернативи.
«Хочу підтримати і білий бізнес, і ФОП. Впровадження РРО і фіскалізації – це єдиний вихід, щоб вивести з тіні нашу економіку. Ми хочемо гідні пенсії, дороги і таке інше, але не хочемо сплачувати податки. Це питання заполітизоване, і сподіваюся, ми зможемо в стінах Парламенту знайти компромісне рішення», - підкреслив Задорожній.
Під час проведення акції стало відомо, що депутати вирішили відтермінувати обов’язкове запровадження РРО для ФОП до 01.01.2022 року, окрім ризикових галузей, які раніше вже були фіскалізовані. Відповідний законопроєкт мав бути на цьому тижні ухвалений за основу і в цілому.
Як повідомляла Politeka, українцям повідомили, наскільки виростуть їхні заробітки з 1 січня.
Також Politeka писала, що світ екстрено йде на новий карантин, збувається нійбільш песимістичний прогноз: що чекає Україну.