Українська Рада Бізнесу: "Для повноцінного кредитування реального сектору економіки потрібні реформи, а не “ручний” НБУ
Кредитування реального сектору економіки неможливе без правохоронної та судової реформ
Про це йдеться у заяві, яка була оприлюднена на офіційному порталі Української Ради Бізнесу.
Далі наводимо текст заяви без коментарів та змін:
Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки, проаналізували останні події навколо теми підтримки вітчизняного виробника, монетарної політики, роботи банківського сектору та зазначають наступне:
Насамперед представники бізнесу вітають рішення НБУ щодо зменшення облікової ставки до рекордно низької (6%), що сприятиме подальшому зниженню кредитних ресурсів для бізнесу та пожвавленню економічної активності, та підтримують монетарну політику НБУ, що дозволяє утримувати оптимальний рівень інфляції.
Також представники бізнесу зазначають, що реалізовані останніми роками реформи у банківському секторі призвели до його стабілізації та оздоровлення, забезпечили незалежність регулятора банківского сегменту та відносну стабільність національної валюти. Зокрема, за останні роки:
– Банки законодавчо зобов’язані розкривати дані про власників, одночасно впровадивши їх пряму відповідальність, а також відповідальність менеджменту за махінації та доведення банку до банкрутства;
– Законодавчо забезпечене розкриття даних про рефінансування банків, обов’язковою тепер є щомісячна публікація про надані банкам кредити, забезпечено розкриття інформації щодо операцій банків, виконання банками економічних нормативів та якості кредитних портфелів банків;
– Виведено з ринку велику кількість неплатоспроможних та «схемних» банків, які «відмивали кошти», кредитували «пов’язаних осіб» із сумнівними заставами тощо;
– Запроваджено незалежність центробанку у політиці макрофінансової стабільності – зокрема, відмінено авансові перерахування прибутку до бюджету, посилено функції внутрішнього аудиту тощо;
– Законом запроваджено строкові види депозитів, що надало банкам можливість сформувати для себе більш прогнозовану ресурсну базу.
Завдяки проведеним реформам на даний час прозорість та фінансова стійкість банківської системи є значно вищою, ніж до реформ останніх років. У цій ситуації збереження повноцінної незалежності регулятора є важливим завданням для країни.
Водночас у цей складний кризовий період бізнес в Україні потребує значних об’ємів дешевого кредитного ресурсу, щоб мінімізувати наслідки кризи. Ситуація, при якій банки отримують рефінансування під 6%, а навіть найдешевші іпотечні кредити надають під 16-17%, – не є природною.
Для повноцінного розвитку кредитування реального сектору економіки під прийнятні низькі ставки, на нашу думку, необхідно терміново реалізувати на рівні законодавства наступні кроки:
- удосконалити законодавчу базу щодо захисту прав кредиторів та позичальників;
- підвищити ефективність роботи страхового ринку у сфері страхування кредитів;
- суттєво скоротити частку державних банків протягом року, забезпечити вільні конкурентні умови на ринку банківських послуг;
- провести повноцінну судову реформу – зокрема, перезавантажити Вищу раду правосуддя для очищення й оновлення суддівського корпусу за участю Громадської Ради Доброчесності, яку наділити правом вето. Всі судді, які раніше отримали негативну оцінку ГРД, мають пройти нову переатестацію;
- провести реформу правоохоронних органів, у тому числі провести переатестацію всіх регіональних керівників МВС, СБУ, прокуратури, ДПСУ і митниці, встановити гідні заробітні плати працівникам оновлених органів, визначити чіткі KPI. Ліквідувати всі департаменти, які займаються економічними злочинами, створивши єдиний компактний аналітичний орган для розслідування економічних злочинів.
Представники бізнесу закликають народних депутатів розглянути та врахувати зазначені пропозиції – розпочати важливі інституційні реформи. Також закликаємо провести фахове обговорення за участі голови НБУ, народних депутатів, керівників найбільших банків України, представників виробничого і будівельного бізнесу та сформувати план дій із врегулювання ситуації щодо надмірної вартості і низької доступності кредитного ресурсу для розвитку економіки.