Держава і бізнес: які зміни відбудуться у 2020 році
Україна переживає часи великих змін, адже новий Уряд не втомлюється створювати нові закони в турборежимі. Чи готовий бізнес до революційних змін, які наразі пропонує держава? І чи дійсно це ті самі кроки, які наблизять нас до світлого майбутнього? Саме про це йшла мова 9 грудня на міжнародній конференції «Почни з малого – досягнеш більшого».
У заході взяли участь експерти, представники бізнесу і влади. Більшість думок звелися до того, що останнім часом в Україні відбувається певний прогрес щодо умов підприємницької діяльності. Наприклад, Томаш Мурас, голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, зазначив, що у минулому році ключовим словом у підприємництві було «розчарування». За його словами, у цьому році ситуація кардинально змінилась: «Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук сказав, що сьогодні всі повинні думати як підприємці. І це підтверджують актуальні дослідження, згідно з якими 38 відсотків українців хочуть відкрити свій бізнес. Здебільшого це чоловіки з високими статками, які не бояться інвестувати. Правда, тут постає ще й питання довіри. Адже 63% довіряють саме малому бізнесу, і тільки 8% – олігархам». Також Томаш Мурас зазначив, що тільки 20 відсотків підприємців готові до змін, особливо спрощеної системи оподаткування. Тим не менш, держава продовжує працювати над тим, щоб поліпшити умови, в яких знаходиться бізнес.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів про удосконалення законодавства для ФОП: «Ми постійно працюємо над законами про спрощену систему та фіскалізацію, вносимо пропозиції щодо покращення адміністрування. Це стосується, по-перше, спрощення доступу до електронного кабінету платника податків, по-друге, ліквідації книг обліку для спрощенців і неплатників ПДВ. Також ми працюємо над посиленням однієї важливої норми – якщо помилка була з боку сервера, підприємець не несе за це відповідальності».
Законопроєкти про програмне РРО дійсно викликали неабиякий резонанс у підприємницькій спільноті. Велика частина бізнесу сприймає цю ініціативу як тиск з боку влади. Однак Роман Гопцій, старший менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України, пояснив ситуацію з іншого боку: «Попри те, що революційні закони про програмне РРО сприймаються через призму фіскалізації, їхня головна ідея – це відкриття нових можливостей. Єдиний спосіб змінити відносини платника податків і податкового органу – зробити це через діджіталізацію і виключення людського впливу». Він також наголосив на тому, що бізнесу буде надано безкоштовне програмне забезпечення у тестовому режимі – для ознайомлення і внесення пропозицій щодо покращення роботи. «Програмні РРО – це не засіб контролю, це нові можливості для покращення відносин бізнесу і податкових органів», – підсумував Роман Гопцій.
Гетман Олег, фахівець Економічної експертної платформи, зазначив що Парламентом прийнято багато позитивних законів, зокрема щодо об'єднання звітності по ПДФО та ЄСВ, запровадження єдиного рахунку для сплати всіх податків, підняття граничних порогів для 2 групи ССО, ліквідацію обов'язкового ведення КОРО тощо. В той же час є і кілька негативних прийнятих норм, які потребують змін, зокрема щодо тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО. Олег навів приклади 6 країн Європи, у яких також є спрощені системи та досить значні виключення для застосування РРО.
Також було продемонстровано на прикладі Грузії – що відбувається, коли фіскалізація охоплює надто багато суб’єктів, для яких це не має економічного сенсу:
Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу зазначила, що підприємцям необхідна визначеність, досить складно працювати, а особливо – починати бізнес – коли умови роботи постійно змінюються. Малий бізнес сподівається на покращення умов роботи та позбавлення від зайвої фіскалізації там, де це економічно не доцільно.
В рамках конференції «Почни з малого – досягнеш більшого» пройшли дискусії щодо настроїв малого бізнесу, регіональних аспектів підприємництва та лідерства. Також було приділено увагу темі викликів для індустрії прямого продажу в Україні та світі, розглянуто досвід Європи у захисті прав споживачів.