Біографія
Кухар Василь Іванович народився 9 травня 1950 року в селі Шинцы Хмельницької області.
Кухар відомий як завзятий мисливець. Як пишуть ЗМІ, в 2002 році він ледь не загинув на полюванні.
Увечері 7 серпня “Василь разом з помічником (найімовірніше, єгерем) вийшов на кукурудзяне поле для огляду місця майбутньої полювання. Пролунав постріл. Хто саме вистрілив і звідки, уточнюється слідством. В результаті пострілу дріб розтрощила перенісся і пошкодила очний нерв. Крім того, дріб (або її частки) залишилися в голові”.
Сім'я
Василь Кухар перебуває у шлюбі. Дружину звати Ольга. Вона власниця ТОВ “Апік плюс” (основний вид діяльності — виробництво верхнього одягу) і ТОВ “Господар-2015” (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).
Вона має частку в статутному фонді:
-
ТОВ фірма “Олександр і У” (93,2 %, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна);
-
ПП фірма “Оригінал” (71,92%, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна);
-
ПАТ “Харківська муніципальна страхова компанія” (0,3%, інші види страхування, крім страхування життя);
-
ТОВ фірма “Імос” (50%, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна);
-
ТОВ фірма “Верона ЛТД” (62,7%, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна);
-
ТОВ НВП “Азурит Гранд” (30%, оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами);
-
ТОВ “Фрегат-К” (50%, пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення);
-
ТОВ “Фрегат-До+” (50%, пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення).
Син Василя Кухаря - Олександр (1971 року народження) при Януковичі працював заступником прокурора Харківської області. З 2014 року здійснює адвокатську діяльність.
В 2015 році також став депутатом Харківської обласної ради від партії “Опозиційний блок”. Член постійної комісії з питань розвитку інфраструктури, транспорту, доріг і зв'язку. Його дружина, невістка Василя — суддя Господарського суду Харківської області.
Освіта
Василь за освітою юрист. У 1977 році він закінчив Харківський юридичний інститут. Має звання кандидата юридичних наук.
Кар'єра і бізнес
До отримання вищої освіти Кухар працював столяром на меблевій фабриці, вчителем, літературним працівником в районній газеті (Летичів, Хмельницька область).
Після закінчення юридичного інституту Василь стажувався в Жовтневому суді міста Харкова. У 1978 році він став народним суддею Комінтернівського районного народного суду. Через чотири роки Василій став головою Фрунзенського районного народного суду.
З червня 1987 року по лютий 1992 рік Кухар працював старшим консультантом по судовій роботі в Управління юстиції обласного виконавчого комітету. Потім протягом шести років він керував заводом ЗБК-5 (залізобетонних конструкцій).
З квітня 1998 по липень 2002 рік Василь очолював Корпорацію “Форт”. У 2002 році — суддя Харківського апеляційного господарського суду. Протягом одинадцяти років (лютий 2003 — квітень 2014) Кухар був головою цього суду.
З вересня 2015 року Кухар є доцентом кафедри господарського права в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.
Василь має частку в статутному фонді:
-
ТОВ фірма “Олександр і У” (6,8%);
-
ПАТ “Харківська муніципальна страхова компанія” (0,4%).
Крім того, йому належить фермерське господарство “Горіховий Гай”.
Кухар був помічником народного депутата IV скликання Василя Салигіна. Свої обов'язки Василь виконував на громадських засадах.
Василь Кухар неодноразово обирався в органи місцевого самоврядування. У 1998 і 2002 роках він ставав депутатом Харківської міської ради. У 1994 і 2015 роках — обласної ради.
В сьомому скликанні облради він балотувався від партії “Опозиційний блок”. Василь є заступником голови постійної комісії Заступник голови комісії. За депутатом закріплені Куп'янський та Лозівський райони.
Компромат і чутки
За даними видання "Цензор", 1 липня 2013 року в Києві відбулося засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів, порядком денним якого був розгляд питання про рекомендацію Верховній Раді України кандидатів для обрання на посаду судді безстроково. У цьому списку фігурують деякі прізвища харківських суддів, про яких і місцева та центральна преса вже неодноразово писали, як про представників корупційного сімейства.
За інформацією, отриманою з власних джерел, близьких до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у цьому списку знаходиться Кухар Марина Дмитрівна - суддя Харківського окружного адміністративного суду, що у разі рішення Верховної Ради може поповнити список «суддівської безстрокової сім'ї», проживає в місті Харкові і щільно облаштувався не тільки в різних судових, але й інших (здебільшого силових) інстанціях Харкова.
Так, дядько «кандидата» у безстрокові судді Марини Кухар - Кухар Василь Іванович, голова Харківського апеляційного господарського суду - обраний на посаду судді безстроково в липні 2002 року.
Як ще в липні 2012 року писав харківський портал «Головне», саме ця родина брала найактивнішу участь у розгляді судових справ, у результаті яких у ТОВ «Готель «Київська» був незаконно відібраний цілісний майновий комплекс, тобто фактично було здійснено рейдерське захва.
"Цензор" пише, що 16 жовтня 2012 року Кухар в. І. третій раз поспіль (!!!) був обраний на посаду голови Харківського апеляційного господарського суду, хоча чинне законодавство України передбачає таке обрання не більше ніж на два терміни поспіль.
"За свідченням наших джерел в Харківському апеляційному господарському суді, Кухар в. І. після свого третього призначення на посаду, неодноразово вказував на те, що подолати йому законні перепони до такого призначення допоміг голова Вищого господарського суду України Татьков Віктор Іванович.
За роки своїх двох попередніх виконань обов'язків голови Харківського апеляційного господарського суду, Кухар в. І. практично створив організовану групу з своїх родичів, допомагаючи їм з призначенням на правоохоронні та судові органи", - відзначає ЗМІ.