Біографія
Андрій Богданович Дещиця народився 22 вересня 1965 року в селі Спасів Львівської області.
Сім'я
Батько, Богдан Федорович, очолював поштове відділення у місті Сокаль Львівської області. Мати працювала фельдшером і медсестрою.
Андрій одружений на Ірині Дещиці. У подружжя є донька.
Освіта
Андрій здобув вищу освіту в університетах Львова та канадського міста Едмонтон. Дещиця-кандидат політичних наук.
Кар'єра і бізнес
Андрій Дещиця на дипломатичній службі з 1996 року. Починав роботу в якості співробітника українського посольства в Польщі. З 1999 по 2001 рік він входив до складу координаторів програми ПАУСІ (співпраці Сполучених Штатів, України та Польщі).
З 2001 по 2006 рік представляв інтереси України спершу в посольстві у Фінляндії, а пізніше знову в Польщі. Обіймав посаду радника посольства. Потім півтора року Дещиця був прес-секретарем Міністерства закордонних справ.
З 2007 по 2012 рік дипломат знову перебував у Фінляндії. Цього разу вже в якості посла. За сумісництвом Андрій керував і українським представництвом в Ісландії.
Повернувшись на батьківщину в жовтні 2012 року Дещиця став послом з особливих доручень. Весь 2013 рік він провів в якості спецпредставника чинного голови ОБСЄ з врегулювання конфліктів.
Протягом декількох місяців 2014 року (лютий — червень) Дещиця виконував обов'язки глави українського зовнішньополітичного відомства. З жовтня 2014 року Андрій Дещиця керує посольством у Польщі.
Влітку 2020 року з'явилася інформація про те, що Дещиця буде кандидатом від Партії "Слуга народу" на виборах міського голови Львова.
Компромат і чутки
Як пишуть ЗМІ, "дуже відомим і популярним Андрій Дещиця став 14 червня 2014 коли, намагаючись заспокоїти протестувальників, які пікетували посольство Росії на знак протесту проти підтримки росіянами терористів, виконати"популярну кричалку футбольних уболівальників про російського президента.
Як відзначило видання "Дело.UA", інцидент викликав Миттєве обурення в Москві, вже розгніваної нападом на її посольство і майно.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у телефонній бесіді з французьким колегою Лораном Фабіусом "висловив обурення з приводу бездіяльності київської влади, яка дозволила бунтувати біля російського посольства", - повідомили в Міністерстві.
Високопоставлений російський чиновник міністерства закордонних справ Олексій Пушков закликав українського президента звільнити міністра закордонних справ країни після цього інциденту.
Леонід Калашников, заступник Пушкова, заявив російській радіостанції: "Я дійсно не можу уявити, як хтось, особливо представник Росії, може сісти з ним за стіл переговорів після цієї ситуації".
Однак Джеффрі Пайєтт, посол США в Україні, написав у мережі Twitter, що міністр "намагався розрядити небезпечну ситуацію", додавши, що Дещиця "досвідчений дипломат і служить Україні".
Незабаром Дещиця позбувся посади в. о. міністра. Пізніше його приймач Павло Клімкін вже після своєї відставки висловив свої переконання в тому, що його попередник на посаді Андрій Дещиця не шкодує про те, що кілька років тому співав про російського президента. Про це Клімкін заявив у програмі "Суботнє інтерв'ю"Радіо Свобода, передає "ZIK".
"Ми ж у зовсім іншій реальності. Ми нічого не боїмося. Андрій прийняв рішення це зробити. Оскільки люди від нього вимагали. Це була справжня емоція людей навколо. Він це зробив і не шкодує", - зазначив Павло Клімкін.
Як зазначає українське видання "Главком", Андрій Дещиця задекларував за 2012-й рік підозріло маленьку суму – 10 тисяч 546 гривень.