Парадокс 31 березня: побити за мову

Минулого тижня соцмережі рвонула новина, що у Варшаві побили українця, який працював в Uber. Очевидно, що побили за те, що… ну, за стереотипи (не так говорить по-польськи, не так себе веде, відбирає у когось там роботу і т.д.). І соцмережі вибухнули, мов, як це погано, коли наших б’ють.

Однак, якщо ти приїхав в іншу країну, то поводься так, як прийнято в цій країні. Правильно?

Говори там польською мовою, а не українською – простіше, не відчувай себе, як вдома. Тому що з дому ти втік.

Не дуже приємно, правда (хоча скажу відверто, сам я з такими проблемами в Польщі ніколи не стикався)? Але саме таку логіку нам зараз в найближчі дні намагаються проштовхнути в законі про мову.

Нам намагаються нав’язати, що є якісь стандарти говоріння, є якісь напівписьменні люди, які ці стандарти будуть визначати, ти повинен говорити не так, як тобі вигідно, як ти хочеш, а як визначають інші люди. Буде якийсь уповноважений, якому будуть якісь люди писати доноси, що хтось там обслуговує не українською мовою, а на, прости Господи, варварському діалекті.

І всім ці люди повинні бути задоволені, а ти ще повинен оплачувати це зі своєї кишені. І все це повинно бути тобі приємно.

Дивно, в Польщі неприємно, а в Україні повинно бути приємно. Пахне парадоксом. І буде парадоксально, якщо ми цей парадокс пропустимо повз увагою 31 березня.

Нагадаємо, Микола Томенко показав, як у Каневі “покарали” Порошенка: “фальші не терпить!”

Як писала Politeka, “Підлі щури!”: Кривонос зробив сміливу заяву перед Порошенко і Турчиновим.

Також Politeka писала, що Гриценко йде по головах, для Тимошенко і Порошенка настали темні часи, попереду тільки Зеленський.