Словесні баталії замість справ: чому влада так боїться Саакашвілі?

Що таке популізм в нашій країні знає, мабуть, і мала дитина. Адже це слово останні роки увійшло до постійного лексикону українців. Але, як водиться, найчастіше цим явищем займаються саме ті люди, які мали б уникати цього. Від них залежить доля держави, мільйонів людей, але вся їх діяльність зводиться лише до патякання.

Так повелося, що в нашій країні провладні політики, найчастіше опозицію звинувачують в популізмі. Справді, цим грішать багато тих, хто втратив владу, але дуже хоче повернутися. Але більш за все розкидаються популістськими заявами представники влади.

В нашій країні всі передвиборні обіцянки, які дають політики – є нездійсненними. Питання, а чому вони нездійсненні? То дуже просто – їх ніхто і не збирався здійснювати! Прикладом є обіцянка закінчити війну на Донбасі за два дні. А виявляється, що за чотири роки при владі, навіть, війну війною не назвали.

То коли знову чуємо від політиків, що Саакашвілі – популіст, то пригадується російська поговірка: «Не пеняй на зеркало, коль рожа кривая». В нашій країні, напевне, з’явився єдиний політик, який не просто обіцяє та патякає, а може похвалитися конкретними справами та досягненнями.

Саакашвілі єдина людина в політичному бомонді України, якому є що показати. Грузія – найкорумпованіша республіка колишнього Радянського Союзу, де ще в ті часи володарювали клани, а державні посади продавалися. А тепер? Це найбільш реформована країна на пострадянському просторі. Грузія не просить грошей у МВФ, а інвесторам, що мають бажання вкласти свої гроші, ставить вигідні для себе вимоги.

Усі зміни в Грузії Саакашвілі проводить під час війни з Росією і втратою Абхазії і Осетії. Тобто умовах, в яких сьогодні опинилася Україна.

Сьогодні Грузія – чудова та приваблива європейська країна, куди залюбки йдуть інвестори, бізнес розквітає, а люди почувають себе захищеними.

А що ж у нас? Нам роками обіцяють покращення, але ми стаємо біднішими та корумпованішими. Українцям з великою помпою дають мінімалку, але підвищують ціни та відпускають інфляцію. В результаті жити стає ще важче. Нам підсовують підвищені пенсії, але комунальні тарифи сягають небес. То яке ж це покращення?

І так кожна ініціатива влади перетворюється на жорстке випробування для українців. Більшість вже думає – не треба нам покращувати життя, краще йдіть звідси та не чіпайте нічого!

Але розмови тривають і далі. Тепер вже зі здриганням чекаємо на нові обіцянки та покращення нашого життя. То ж виникає резонне питання – хто ж тоді популіст? Людина, яка здійснила неймовірні реформи за тяжких умов, чи персони, які постійно обіцяють реформи та краще життя, а по факту роблять лише гірше?

Висновки зробити зовсім не складно…

Олександр Погиба