Щодо переформатування АТО
Відбулося засідання робочої групи з доопрацювання законопроекту «Про Особливості державної політики з Відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України», раніше анонсованого секретарем РНБО О.Турчиновим. У засіданні взяли участь О.Турчинов, голови фракцій коаліції і депутати, які працюють над проблематикою в сфері нацбезпеки і оборони, представники Адміністрації Президента України.
Підготовка «про всяк випадок» або розуміння неминучостіРобота над законопроектом закінчується (йде узгодження деяких деталей), незабаром побачимо його в Раді. Кілька відповідей на питання по базовим моментам:
– Навіщо взагалі потрібен такий законопроект?
– АТО дозволила зупинити наступ росіян на Донбасі і здійснити звільнення чималих територій. Навесні 2014-го це був найбільш прийнятний формат, коли разом з запереченням Путіним своєї агресії і серйозна частина міжнародного співтовариства, включаючи наших партнерів, не вірила в «російське коріння» конфлікту. Сьогодні всі розуміють, що це – не внутрішній конфлікт, а агресія Кремля. Але і зараз, як би кому не хотілося, ми не можемо взяти і оголосити війну Росії (враховуючи, що вона і тепер завзято заперечує свою агресію на Донбасі) – просто не зможемо бодатися військовими та економічними потенціалами «безпосередньо», в ході відкритого військового протистояння двох держав. Така нинішня «де-факто війна без війни де-юре» – і є суть путинської «гібридної агресії». На ці реалії ми знайшли не менш «гібридну відповідь» у вигляді даного законопроекту, коли українська армія може використовуватися для звільнення окупованих росіянами територій без юридичного стану війни з РФ.
– Чому питання переформатування АТО виникло тільки зараз, на 4-му році війни?
– Так, питання про невідповідність АТО реаліям конфлікту стояло давно, але останньою краплею став фактичний зрив Москвою Мінського процесу, коли з початку 2017 р. Росія визнала «документи» «ЛДНР», ввела в окупованих районах Донбасу «рубльову зону», загребла українські підприємства під видом «націоналізації», а зараз устами Путіна і його шавок розмірковує про подальшу по суті інтеграцію «ЛДНР» в РФ. Ці кроки росіян змушують нас форсувати питання визнання даних територій окупованими (так, це треба було зробити давно, але це не означає, що з цієї причини не треба цього робити зараз) і переформатувати АТО, оскільки поняття де окупації та антитерористичної операції несумісні.
– Чим пропонується замінити АТО?
– По суті – військовою операцією, якою керує не СБУ (як зараз, в режимі АТО), а Оперативний штаб. Загальне керівництво Оперативним штабом здійснюватиме Президент як Верховний Головнокомандувач, з питань оборони також керівництво здійснює Генштаб. Президенту надається право як вирішувати питання використання сил і засобів ЗСУ в операції, так і залучати інші силові структури, але під загальним керівництвом військових. Всі нинішні цивільно-військові адміністрації або військові адміністрації в разі створення останніх також «замикаються» на Оперативному штабі.
– Чи буде вводитися військовий стан?
– Законопроект (цілком в руслі нинішнього законодавства) дозволяє вводити воєнний стан на розсуд Президента України. Однак треба розуміти, що Закон про правовий режим воєнного стану – це не інструмент використання ЗСУ, як чомусь впевнені багато хто. Воєнний стан (а він, згідно з тим же Законом, може вводитися і без стану війни, а лише в разі загрози) полегшує в певних ситуаціях забезпечення використання ЗСУ. В цілому ж він спрямований на вирішення адміністративних питань «під військових», на обмеження прав громадян і ЗМІ, і т.д. (Дивимося Закон «Про правовий режим воєнного стану»).
– Чи означатиме прийняття даного законопроекту відмову України від Мінська?
– Ні в якому разі. Навпаки, після фактичної відмови Росії від Мінських угод, прийняття даного законопроекту і переформатування АТО дозволить вдихнути життя в Мінський процес, зміцнивши найважливішу складову – яка стосується питань безпеки. Україна, як і раніше, робить ставку на політико-дипломатичний спосіб вирішення конфлікту на Донбасі. Однак захистити себе і примушувати будь-якими шляхами Росію до виконання Мінська – наше святе право і обов’язок.
І на закінчення. Ще й не бачачи законопроекту, багато наших експертів і політиків вже посилено критикують його. Критика – це завжди добре, якщо вона конструктивна. Але впевнений, що жоден з критиків не зможе на сьогодні запропонувати нічого більш ефективного і відповідного реаліям конфлікту на Донбасі. Якщо хтось не згоден – немає проблем, чекаємо пропозицій.
Дмитро Тимчук, народний депутат