Людмила Циганок: Чому ліквідація Держекоінспекції ставить під загрозу відшкодування збитків, завданих довкіллю України
Мій ранок чи не щодня починається зі схожих звернень з різних куточків України:
"Жителі мікрорайону С…ь, задихаються кожної ночі!!!
Мабуть, кожен з нас, хоч раз у житті, відчував їдкий сморід горілої електропроводки.
А тепер уявіть, що за один день спалюється декілька тон такої проводки, а окрім неї ще: металопластикові вікна, пивні банки та інший алюмінієвий металобрухт.
Саме цим і займається в центрі міста алюмінієвий завод"…
Навіть якщо ви дуже далекі від питань екологічних, нормотворчих, інспекційних, все викладене нижче стосується кожного.
Без контролю виконання природоохоронного законодавства, без реального втілення реформ (а не лише на папері) нам скоро буде нічим дихати, ми скоро побачимо колосальну нову хвилю внутрішньої міграції через водну кризу – і війна, як і зміни клімату, цю ситуацію лиш прискорюють та поглиблюють.
Кожен українець, який не планує виїхати з території нашої держави, за яку лиється ріками кров, має знати: Екологічний контроль потребує негайної реформи. Реформи, а не імітації. Реформи, а не переставляння табличок в кабінетах.Хто винен в ситуації – хижацьке використання природних ресурсів з відсутністю відповідальності за це. Крім шкоди для здоровʼя, кожен українець біднішає від грабунку природних ресурсів.
За результатами аудитів Рахункової палати, основною причиною неналежного виконання Держекоінспекцією своїх функцій є тривалий процес її реформування.
Рішення Уряду, як засвідчує аудит, виявилися недостатньо обґрунтованими та негативно вплинули не лише на діяльність органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а й призвели до додаткових витрат державного бюджету (лише ризики втрачання бюджетами різних рівнів за розрахунками аудиторів, за 2018–2020 роки становлять близько 2 млрд гривень).
Загальна система державної політики у сфері природокористування за результатами аудитів Рахункової палати є неефективною, цільові показники державної екологічної політики на встановлені контрольні періоди не виконані, в окремих випадках – недосяжні та нереалістичні.
В свою чергу, запропонована редакція Концепції 2023 року порушує принцип "належного урядування", відповідно до якого коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість запровадження внутрішніх процедур держави, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Що в цій ситуації робить Уряд?
Нещодавно в Міндовкілля зʼявилась Концепція реформування системи державного нагляду у сфері захисту довкілля. Знову Концепція, знову обговорення, і знову не просто втрата часу. Чи не підігрує Міндовкілля необдуманими рішеннями агресору?
Так, необхідність в реформуванні системи державного екоконтролю у сфері охорони навколишнього природного середовища назріла давно і обумовлена багатьма чинниками:
починаючи від екологічного нігілізму суспільства та
закінчуючи низькою інституційною спроможністю державних інститутів, на яких покладено функції нагляду та контролю за негативним впливом на довкілля та здоров’я населення.
Звертаю увагу, що починаючи з 2017 року, в мирний період, розроблені Урядом нормативні акти щодо реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища не реалізовані, зокрема концепція реформування, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 616, та План заходів щодо реалізації Концепції, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 352.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд.
Чому ж створення саме "інспекційного органу", а не "служби" не відповідає міжнародним вимогам та підходам?
Створення саме інспекційного органу, як пропонує сьогодні Міндовкілля, а не служби не відповідає:
Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 616, на початковому етапі порушуючи принцип належного урядування;
функціям аналогічних агентств в ЄС (ЕЕА) та США (USEPA);
Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля" в частині здійснення Держекоінспекцією не лише наглядового моніторингу, але й операційного та дослідницького;
Закону України "Про правотворчу діяльність", оскільки не дотримано принципи, передбачені вказаним законом.
Концепція від Міндовкілля не містить жодних аргументів на користь такого рішення!
Зокрема, ні проект Концепції, ні супровідні документи не містять інформації щодо:
необхідності та обґрунтованості запропонованих змін;
системності, зокрема в контексті з Білою і Зеленою книгою реформування системи державного нагляду (контролю), Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 352;
наукового забезпечення;
ресурсної забезпеченості запропонованого реформування, результатів необхідних фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з реалізацією змін, врахування необхідного фінансування в Державному бюджеті на 2024 рік.
Ліквідація Держекоінспекції в умовах військового стану ставить під загрозу можливість супротиву агресору та відшкодування збитків, завданих довкіллю України
Головне, що в умовах військового стану Держекоінспекція є єдиним органом, уповноваженим на проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації та нарахування збитків, завданих довкіллю України.
Ліквідація Держекоінспекції в умовах військового стану ставить під загрозу повноваження щодо нарахування збитків, завданих довкіллю України, та їхнє подальше стягнення.
За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, зокрема з врахуванням військового стану, чергове "реформування" державного екологічного контролю не виконає свою функцію, не спроможне вирішити існуючі проблеми, а навпаки – формує нові, ставить під загрозу можливість супротиву агресору та відшкодування збитків, завданих довкіллю України.
За вказаних обставин запропоновані зміни є передчасними.
Так, війна відсуває дещо в інформаційному порядку денному питання довкілля, попри гучні заяви про "зелене" відновлення, але реальне зелене відновлення неможливе без екологічного контролю.
Створюймо запит на зміни, а не імітацію.
Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор "Офісу сталих рішень"