Більше 200 еко фахівців вчергове визнали недолугою псевдореформу Міндовкілля

Захід відбувся за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля PAEW, в якому взяло участь понад 200 учасників – представників органів влади, громадськості, науковці, експерти, представники бізнесу.

Зі своїми пропозиціями виступив Микола Томенко, голова Наглядової ради НУБіП, Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2014-16 рр).

«Уточнення завдань Національної екологічної стратегії до 2030 з огляду на правовий режим воєнного стану. Обґрунтування «Екоциду рф проти України» як кримінального злочину. Активізація роботи Міністерства довкілля по захисту національних біо-резерватів, які перебувають на тимчасово окупованій території через механізм співпраці з ЮНЕСКО (для прикладу Асканія-Нова). Розширення повноважень Держекоінспекції шляхом передачі їй функцій контролю від Держагенств та служби лісових ресурсів, водних ресурсів і геології та надр. Доцільність підпорядкування Держекоінспекції Кабінету Міністрів України. Визначення параметрів оперативності перевірок підприємств-забруднювачів під час війни», – наголосив Микола Томенко.

Людмила Циганок, президентка Асоціації PAEW у вступному слові звернулась до присутніх в залі та в онлайн:

«Не секрет, що під соусом «за все добре, проти всього поганого» саме під час війни зручно протягувати безліч дуже сумнівних рішень. Концепція від Міндовкілля сьогодні – чергова спроба зімітувати реформу, підмінюючи поняття, пропонуючи «реформу» без дорожньої карти і ще більше поглиблюючи кризу. Беремо екологічний контроль.

Чи стане хтось сперечатись, що:

Абсолютно немає системи держекоконтролю, нема основного закону, а існуючі НПА сповнені неоднозначних положень та норм

Роками ДЕІ виконує роль карального органу, відсутня превентивна функція

Дублювання повноважень і, як наслідок – тиск на бізнес

Повна відсутність довіри до держоргану?….список довгий

Зміни потрібні? Аякже!!! Тільки роками тривають дискусії! Чи маємо ми нових 2 млрд грн на помилкові кроки, адже попередні дії Уряду з 2018 року призвели саме до таких затрат з бюджетів різних рівнів!

І ось чи не кожен новий міністр починає реформу, починає шукати кошти для нової Концепції…

Зокрема, ні проект Концепції, ні супровідні документи не містять інформації щодо:

– необхідності та обґрунтованості запропонованих змін;

– системності, у т.ч. в контексті з Білою і Зеленою книгою реформування системи державного нагляду (контролю), Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 352;

– наукового забезпечення;

ресурсної забезпеченості запропонованого реформування, результатів необхідних фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з реалізацією змін, врахування необхідного фінансування в Державному бюджеті на 2024 рік», – зауважила Людмила Циганок.

Чому Концепція реформування системи державного нагляду у сфері захисту довкілля від Міндовкілля не містить жодних аргументів на користь такого рішення? Відповідь на це питання учасникам так і не надала Олена Крамаренко, заступник міністра Міндовкілля.

Олена Криворучкіна, народний депутат, заступник голови екокомітету акцентувала:

«Реформа не повинна стати черговою зміною «вивісок», а повинна відбуватися згідно європейських принципів і вимог. Саме тому я створила міжнародну робочу групу при Екокомітеті, щоб експертно підготувати якісні рішення, які принципово змінять ситуацію.

Розроблення якісних, ефективних реформ грунтується, в першу чергу, на аналізі попередніх результатів, опрацюванні причин минулих невдалих спроб і помилок. Нагадаю, що попередня аналогічна Концепція була затверджена Кабміном у 2017 році. Чи виконана вона? Ні! Чи хтось аналізував причини невиконання? Ні! Звернулася з відповідним зверненням до діючого Кабміну, чекаю відповіді.

Не можна забувати, що Держекоінспекція на сьогодні є єдиним органом, відповідальним за фіксацію екологічних збитків внаслідок збройної агресії. Між її ліквідацією та створенням нової структури однозначно буде певний часовий лаг. І тут в мене вже пересторога не в контексті інтересів захисту довкілля, а в контексті інтересів по захисту держави під час воєнного стану – а чи не зіграє така запропонована Концепція «на руку» агресору?».

Андрій Демиденко, член Науково-технічної ради Державної екологічної інспекції та Асоціації професіоналів довкілля PAEW фіналізував:

«Основним положенням концепції є намагання: «створити єдину інтегровану, прозору та ефективну систему нагляду (контролю) та моніторингу стану навколишнього природного середовища»

Повністю поділяючи це положення, однакхотів би зауважити, що додаючи ДЕІ функції сучасного моніторингу, її варто перетворити не на природоохоронну інспекцію, а на природоохоронне (а краще екологічне) агентство. Це пов’язано з тим, що сучасний моніторинг включає не тільки традиційний наглядовий моніторинг, але й операційний та дослідницький моніторинг, функції яких виходять далеко за межі нагляду і контролю.

Наприклад, стосовно моніторингу вод операційний моніторинг здійснюється для з’ясування ризику недосягнення екологічних цілей, а дослідницький моніторинг здійснюється для встановлення причин відхилення від екологічних цілей, що суттєво відрізняється від завдань інспекції, проте повністю відповідає функціям таких АГЕНТСТВ, як Європейське Екологічне Агентство та USEPA”.

Як результат обговорення – Понад 200 фахівців одностайні в неспроможності Концепції від Міндовкілля виправити кризу екоконтролю.