Руслан Бортник назвав три причини кадрових ротацій в українській політиці

Політолог Руслан Бортник висловив свою думку щодо ротацій у Кабінеті Міністрів та загалом завершення літньо-осіннього періоду кадрових перестановок, що почалися ще зі звільнення глави МВС Арсена Авакова.

Про це він розповів у своєму блозі «Підсумки тижня».

Як відзначає Бортник, вже цього тижня третина українського уряду оновилася. «І в оновленні третини уряду є політична логіка, але майже немає державної політики, на жаль», - підкреслює він.

За словами політолога, на це є три причини, з метою яких і відбуваються всі кадрові ротації та призначення. Зокрема, перша мета, каже він, це намагання посилити контроль Офісу президента за фінансовими потоками уряду у всіх важливих напрямках – оборонний, податковий, митний сектори тощо.

Далі, розповідає Бортник, йдеться про посилення піару представництва та менеджментове представництво, аби в уряді були люди, які стануть на захист позиції влади публічно. І останньою метою він називає забезпечення ширшого впливу на процес ухвалення урядових рішень.

За словами політолога, всі звільнення та призначення, що відбувалися, пов’язані саме з цим. «Якби це було інакше, напевно, нам якось пояснили б ці відставки і Любченка, і Уруського, і Тарана та багатьох інших фігур. Але ми побачили, що у парламенті не пролунала відповідь, навіть не пролунав звіт цих міністрів», - пояснює він.

Як згадує Бортник, пролунала заява про те, що до звільнених міністрів є певні непублічні претензії. Тобто, пояснює експерт, згідно з рішенням монобільшості міністри не мають звітуватися перед державою, хоча самій громадськості варто було б пояснити, чому старі кадри були неефективними, а нові – будуть іншими.

Як повідомляла Politeka, Бортник розповів про наслідки кризи теплової енергетики в Україні.

Також Politeka писала про те, що Дзівідзінський заявив, що не можна виключати ротації навіть у верхівці уряду.