Списання вагонів за віком викличе зростання цін у цілій низці галузей економіки, - експерт

Обмеження термінів експлуатації вантажних вагонів, яке ініціює Міністерство інфраструктури України, спричинить дефіцит рухомого складу, та як наслідок – до зростання вартості логістики, що неодмінно позначиться на інфляції в Україні. Про це заявив президент ВГО «Українська асоціація вапняної промисловості» Михайло Корилкевич, пише Главком.

«Це (списання вагонів – Ред.) дуже серйозний удар по вапняковій галузі. Крім того, ми поставляємо нашу продукцію для металургів, для аграріїв, для дорожників, і вони також постраждають, тому що це також впаде на їхню собівартість продукції, в тому числі – «Велике будівництво», програма президента. Тому обмеження термінів експлуатації вагонів, мені здається – нерозумно і неправильно», – сказав Корилкевич у ефірі телеканалу «Україна 24».

Він також звернув увагу, що через постійне зростання тарифів на вантажні залізничні перевезення, українська продукція починає програвати у ціні конкурентам із найближчих країн.

«У нас зараз зростає імпорт вапняків з Росії. Буквально за 9 місяців ми маємо вже 600 тисяч тонн імпортованого вапняку з Росії. Чому? Тому що там вже кращі умови, ніж в Україні. А Укрзалізниця вводить ще більші тарифи з 1 січня наступного року, і це зробить нашу логістичну складову ще на 41% дорожчою. А в нашій продукції, наприклад, для металургів, логістична складова становить 75%!», – пояснив експерт.

Саме тому, пояснив він, підвищення тарифів та скорочення парку вагонів різко вдарить по українських виробниках.

«Відповідно, це знизить конкурентоспроможність нашої галузі порівняно з іншими країнами, і ми будемо втрачати. Наші виробники залишаться без роботи, а працівники – без роботи і зарплати», – резюмував Корилкевич.

Як відомо, Міністерство інфраструктури ініціює обмеження строку експлуатації вантажних вагонів. Програма передбачає поетапне списання вантажних вагонів за віком, максимальна планка якого до 2028-го року буде знижена до 22 років. Для цього МІУ ініціювало підписання Меморандуму між УЗ, банками та вагонобудівними заводами, які завдяки цій програмі отримають 100 мільярдів на будівництво нових вагонів.

У свою чергу представники великого бізнесу підписали Антимеморандум – щоб донести до влади недоцільність списання вагонів. На їх переконання, ця програма створить штучний дефіцит вагонів, що викличе колапс на ринку перевезень і призведе до різкого росту цін на продукцію. Серед підписантів документу - металургійні, коксохімічні, вугледобувні, аграрні підприємства, гірничо-добувні та гірничо-збагачувальні комбінати, виробники будівельних матеріалів та хімічної промисловості.