Митрополит Антоній розповів про подвиг Георгія Побідоносця і як правильно молитися святому

Про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич), передає «Знай» с посилання на Центр інформації Української Православної Церкви

«Святий Георгій Побідоносець, будучи при житті воєначальником, вважається покровителем воїнів. Крім того, у Греції, а згодом - і в Сербії, Болгарії та на Русі святого почали шанувати як покровителя хліборобів і скотарів, що пов'язано, перш за все, з самим ім'ям святого - Георгій (від грецького «землероб»). У Грузинській Церкві (європейська назва Грузії Georgia походить від імені святого Георгія Побідоносця, чия пам'ять особливо шанується в тих краях) традиційно святий Георгій вважається покровителем мисливців. Крім того, досить цікавий і той факт, що Георгій, будучи християнським святим, особливо шанується мусульманами Африки і Близького Сходу», - зазначив митрополит Антоній.

Владика нагадав, що святий Георгій - це угодник Божий, до нього необхідно звертатися з молитвою «не як до джерела просимих благ, а лише як до одного з численного сонму прохачів за нас перед єдиним Подателем усіх благ - Богом».

Митрополит Антоній розповів про головний подвиг святого Георгія.

«Найголовніший подвиг святого великомученика Георгія - це перш за все подвиг його віри. Будучи високопоставленою у той час людиною (імператор Діоклетіан зробив його навіть комітом, тобто одним з головних воєначальників імперії), Георгій не побоявся зізнатися у тому, що він - християнин. Святий знехтував благами цього світу, ставлячи понад усе єдине вічне благо - життя у Бозі, і тому твердо ступив на шлях мученика», - пояснив керуючий справами УПЦ.

Митрополит Антоній підкреслив, що, шануючи великомученика Георгія як хороброго і мужнього воїна, важливо пам'ятати, що «святий був хоробрий і мужній не сам по собі, але в силу своєї віри у Христа».

«Святий - це той, хто не пливе за течією, а той, хто намагається протистояти пристрастям і захопленням світу цього. А тому, щоб стати хоробрим, потрібно мати прагнення до святості, адже тільки воно може налаштувати душу людини таким чином, що у її серці буде жити тільки один страх - страх опинитися негідним любові Божої», - підсумував владика.