Романенко розповів про назрівання революції в Україні і головну проблему Зеленського: "Пружина може вибухнути"
Українське суспільство схоже на пружину, готову в будь-який момент вибухнути
Критична економічна ситуація, спричинена високим ступенем невдоволення населення і недовірою до влади, веде до того, що в Україні визрівають революційні настрої. Про це розмірковують юрист-міжнародник Геннадій Друзенко та політолог Юрій Романенко. Відео опубліковане на YouTube-каналі останнього, передає Politeka.net (щоб подивитися, проскрольте вниз).
"Щоб змінити країну, є дві стратегії, одна довга - от якби ми жили тисячу років, ми би всіх навчали, гладили по голівці, або взяти владу. І ось коли доходить до цього, то всі або посилають на вибори (що в Україні звучить вже непристойно), або замовкають, - вважає Друзенко. - Коли ми говоримо про справжню українську революцію, а не переворот, то це не обов'язково насильство і море крові, але обов'язково радикальні зміни. Тут ми повинні визначитися, що нам важливіше: ось ці зміни, запит на які вже перезрів в українському суспільстві, або формальна чистота процесу. Якщо ми стаємо заручниками останнього, то світова історія підказує, що чекати (змін. - ред.) довго".
Романенко розкрив думку співрозмовника, пояснивши, що тим шляхом, яким йде Україна 29 років, спираючись на формальні процедури, змін не домогтися.
"Наші олігархи, глибинна держава... дуже добре адаптувалися, більш того, вони прописали закони таким чином під себе, що як тільки ти починаєш йти за процедурою, в рамках закону, якого вони самі не дотримуються, то ти відразу потрапляєш у часову петлю ... для них час - це опція, яка дозволяє вибирати між новими ширмами. Тобто кожен президент, кожен кабмін - це свого роду ширма. І відповідно, коли є висока легітимність у президента, Ради і уряду, то можна вирішувати свої справи. Як тільки легітимність починає падати, і море народне починає хвилюватися, то вони відразу вигадують нового "чоловічка", який або сам амбітний, як Петро Олексійович, або такі амбіції виникають по ходу, як у Зеленського..."
Друзенко додав, що українцям слід розуміти, щоб зробити країну щасливішою, не можна бути "стриноженими цими процедурами, яких в Україні безліч, тобто завжди пам'ятати, що процедура служить результатові, а не навпаки".
"Революція вдається тоді, коли суспільство не може апелювати до старих норм", - уточнив Романенко.
Спираючись на результати соціологічного дослідження, Друзенко висловив думку, що українське суспільство нагадує стиснену пружину.
"Українці відчувають себе найбільш нещасними серед інших країн, але в той же час мають найбільші надії на краще майбутнє. Це робить "пружину" такою, що вона може вибухнути. Питання формальних процедур відходить на другий план...", - зазначив юрист, додавши, що для змін "треба мати команду, яка готова прийти і відразу розуміти, хто буде керувати ключовими напрямками: безпекою, економікою і обороною. Але згодом треба бути готовим міняти людей".
Що стосується попередньої спроби українців змінити ситуацію в країні, то експерти зійшлися на думці, що вона провалилася.
"Революція міняє систему... У нас що, змінилося щось? Ми поміняли кримінального брутального Януковича на витонченого шахрая Порошенка. Той заробляв простим вибиванням кеша, а цей заробляв через деривативи. Але обидва вони доїли цю країну, причому забуваючи її годувати. Країна збідніла при обох, а вони обидва розбагатіли... І при Зеленському така ж ситуація триватиме... Це ширма", - погодилися один з одним Друзенко та Романенко.
"Проблема Зеленського в тому, що він добрий за своєю натурою, а його доброта переходить в імпотенцію, і в результаті він не приймає правильні рішення... Потрібно не тільки виходити з доброти людини, а з того, що дуже багатьом людям потрібен пендель", - резюмував Романенко.
Нагадаємо, влади України здійснили недозволену помилку: "Зметуть вже восени, якщо..."
Як повідомляла Politeka, Україна здатна вижити без грошей МВФ, Романенко розкрив дієвий спосіб: "Все що потрібно - це..."
Також Politeka писала, що Романенко пояснив, чому Україні не бачити своїх илонов масков: «Обдерли б, як церковну мишу»