Нові «Нові Санжари»? Ще один сором України?

Коронавірус шагає по планеті. На сьогоднішній день майже не лишилось країни, в якій би не було б хворих на цей штам вірусу.

З 12 березня 2020 року Кабінет Міністрів України ввів карантин на всій території нашої держави, згідно якого закрились навчальні заклади всіх рівнів. Умова стосується освітніх закладів будь-якої форми власності та сфери управління. Тобто для того, щоб зупинити розповсюдження епідемії, діти мають залишатися вдома, пише "Сільська газета".

Одночасно з цим кожна область готується до лікування хворих на вірус Covid-2019, а також шукає приміщення, в яких можна було б розмістити людей на обсервацію.

А в Дніпропетровській області все ще «краще» - тут знайшлись чиновники, які претендують аж на Нобелівську премію в рамках боротьби з коронавірусом. Так, під прикриттям боротьби з епідемією, ймовірно, за ініціативою директора департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації Кришень Олени Вікторівни та заступника директора департаменту соціального захисту населення – начальника управління фінансового забезпечення та виконання соціальних програм Дніпропетровської облдержадміністрації Аверкіна Михайла Вікторовича було запропоновано звільнити Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1 від 122 дітей.

Для цього 15.03.2020 року навіть прибула ціла делегація для огляду приміщень із представниками Дніпропетровської облради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, на чолі яких була громадянка Кришень зі своїм заступником, як головні «новатори» Дніпропетровської області. Цікаво, які меркантильні інтереси переслідують чиновники-новатори?

Дуже зручно робити подібні справи в екстремальному режимі в умовах карантину, і привід начебто гарний: знаходження приміщення для розселення людей, в яких підозрюють чи підтвердили коронавірус, проте 122 дитини з глибоким слабоумством та емоційно нестабільним станом мають покинути рідну домівку та виявляються приреченими на вірну погибель. Уявляєте, комусь приходять смс-ки з проханням не виходити з дому, щоб не захворіти, а ці діти мають виїхати з рідних стін. Якщо громадянка Кришень вважає, що нема ніяких проблем у тому, що діти-інваліди будуть викинуті зі своїх стін, пропонуємо своїм прикладом у розпал епідемії віддати свою домівку на розселення людей, в яких підозрюють чи підтвердили коронавірус, а самій переїхати на вокзал. Для яких цілей взагалі таких чиновників держать? «Соціальний захист» власних інтересів?

При цьому даний дитячий будинок-інтернат знаходиться у природній курортній зоні, в екологічно чистому місці на сосновому острові – до того ж це єдиний комунальний заклад, де роблять все на благо дітей, і нічого не крадуть. Тому з захопленням цього комунального закладу ще приходить «бонус» у вигляді мільйонів гривень, котрі знаходяться на рахунках дітей-інвалідів, які також можна «оприходовать» у разі раптової смерті дітей.

І вибрали ж тих, кого легко образити, тих, хто навіть захищатись не спроможний. Чи в курсі губернатор Дніпропетровської області, чи в курсі наш Президент відносно таких новаторських рішень дніпровських чиновників? Ми вважаємо, що держава має знати своїх героїв.

А що буде у разі, якщо будуть запроваджені такі «геніальні» ініціативи чиновників-новаторів і діти-інваліди почнуть вмирати? Ми розуміємо, що у серцях таких чиновників навіть нічого не ворухнеться, але хто буде нести за смерті юридичну відповідальність? «Закидаємо» трупами дітей короновірус?

А так, «В Багдаде все спокойно»! Спи Дніпропетровська область і надалі.

Юлія Адамян