Кандидатка у депутати від ВО Батьківщина - Катерина Глімбовська за досить короткий термін часу змогла заслужити довіру своїх виборців-святошинців

Кандидатка у депутати від ВО Батьківщина - Катерина Глімбовська за досить короткий термін часу змогла заслужити довіру своїх виборців-святошинців і не лише їх. Її думки, її дії та її життєва позиція викликають повагу у багатьох. Передусім тому, що Катерина - має відповідальність за кожне сказане слово. Це коротке інтерв’ю є лише штрихом до її портрету, пише uaportal.

- У попередніх інтерв’ю Ви обговорювали найбільш важливі питання, пов'язані з життям і побутом киян, і жодним словом не торкнулися нинішньої виборчої кампанії, першої у Вашому житті. Що Вас здивувало і що занепокоїло під час цих перегонів?

- Це дійсно перший мій подібний досвід. До цього я жила в іншій реальності, можна сказати, по інший бік барикад. Я працювала на будівництві, де кожен знає, що він робить, і де немає конкуренції між столярем і маляром. В партійному житті не все так однозначно. Але мене більше хвилює інше…

- Що саме?

- Як бездарно у нас використовуються ресурси держави: людські, виробничі, промислові, наукові… та й усі інші.

- У Вашому голосі звучить біль і сум. Видно, що ця тема для Вас не чужа.

- Я виросла у Києві на Святошино, як тоді називався наш район. Моїми сусідами були люди, які працювали тут же, на підприємствах району, таких як завод Антонова. Люди, які все життя присвятили авіабудуванню. Я вважаю, що треба робити все можливе для таких стратегічних для держави підприємств.

У мене і у родини добрі стосунки з Дмитром Семеновичем Ківою - який був долгий час президентом і генеральним конструктором Антонова. На його запрошення я неодноразово бувала на підприємстві, де мені показували цехи. Зокрема той, де будувалася знаменита Мрія. Я навіть пробувала літати на тренажерах літаків Ан. Я спілкувалася з великою кількостью робітників підприємства, справжніми патріотами свого заводу.

Антонівці тяжко переживають негаразди і щиро вірять в те, що найближчим часом буде відновлено серійне виробництво літаків и українські АНи знов повернуться в небо.

Якщо мені пощастить стати депутатом Київської міськради, я зроблю усе можливе для розвитку і процвітання цього неймовірного підприємства і його мужнього колектива. Влада столиці, міста, яке має профіцит бюджету, просто зобов’язана взяти шефство над цим унікальним і перспективним підпріємством.

- Раніше завод будував багато житла у Святошинському районі для своїх працівників…

- Представляючи інтереси громади, я буду відстоювати виділення землі і будівництво житла для працівників Антонова, які присвятили себе літакобудуванню. Щоб кожна сім’я антоновців мала житло саме у святошинському районі, неподалік від підприємства. Так само, як і навчальну и медичну інфраструктуру.

- А в чому причина занепаду підприємства на Ваш погляд?

- А чому ми, українці, не літаємо на наших АНах? Чому? На це питання можна відповідати дуже довго и дуже складно, а можна відповісти одним речення – тому що у нас, нажаль, недостатньо національної гордості. Україна має величезний і не оцінений капітал – компанію "Антонов" і видатний творчій колектив талановитих людей, які і є головною цінністю цього всесвітньо відомого бренду. Не буду вдаватися у подробиці, але зараз потрібний інший підхід до виготовлення літаків, такий як у всьому світі. Для цього необхідно негайно збудувати на території ДП "Антонов" суперсучасний літакобудівний комплекс із застосуванням новітніх авіаційних технологій, на тій землі, яку дехто у міській владі все ще мріє захопити і набудувати там казіно і ресторанів.

Я НЕ ДАМ щоб це відбулося.

Моє головне завдання щоб Святошин став осередком відродження Києва, як столиці великої країни.

Я буду разом з мешканцями будувати новий Київ - красивий і комфортний для життя людей.