Бізнес-асоціації закликають Президента повернути законопроєкт №2524 до парламенту із зауваженнями (заява)

Представники українського бізнесу проаналізували проєкт закону №2524 Про внесення змін до Податкового кодексу України та звертаються до Президента України із наступним:

Як повідомляється на сайті Української Ради Бізнесу, до другого читання до проєкту №2524 було внесено низку важливих правок, спрямованих на коригування ризикових норм Закону №466 – зокрема, щодо “ділової мети”, КІК, перевірок постійних представництв тощо.

Проте минулого тижня при фінальному голосуванні Парламентом не було підтримано окремі правки, погоджені профільним Комітетом до другого читання, що призвело до втрати майже всіх важливих норм, напрацьованих та погоджених представниками Офісу Президента, профільного Комітету Верховної Ради, бізнес-асоціаціями.

Пропозиції коаліції бізнес-асоціацій Української Ради Бізнесу, враховані у проекті №2524:

– Штрафи за відсутність реєстрації або несвоєчасну реєстрацію ПН/РК – знижено у 2 рази (відповідно «до 1%, але не більш ніж 510 грн» та «до 2,5%, але не більш ніж 1700 грн»).

Ризикові норми закону №466, які залишаються та потребують негайного коригування (внесені правками до №2524, але не підтримані при голосуванні Парламентом):

– Не підтримується запровадження дискреційного механізму оцінювання легітимності зовнішньоекономічних операцій на основі поширеного тлумачення концепції “розумної економічної причини (ділової мети)” (зміни до пп. 140.5.4).

Цю норму необхідно виключити або щонайменше відтермінувати до 01.01.2022 року (як пропонувалося у проекті 2524 – абзац 4 пункту 1 Розділу ІІ проекту) та значно обмежити – наприклад, залишити виключно для пов’язаних осіб – нерезидентів або віднести лише до контрольованих операцій (напрацьовані у проекті 2524 відповідні зміни – пп. 39.2.1.2 та “г” пп. 39.2.1.1 – правки 15 та 69 до другого читання відхилено).

– Залишаються широкі можливості з трактування на свій розсуд операцій та дій платника податків для цілей оподаткування. Ці можливості співробітники податкової служби отримують завдяки інституту фінансової відповідальності (глава 11 ПКУ) у частині запровадження поняття “умисного діяння” щодо невиконання (або неналежного) виконання окремих вимог податкового законодавства, що тягне значне (від 25% до 200%) збільшення суми штрафів. Необхідно скоригувати відповідні норми у бік відтермінування набуття чинності нових повноважень податківців до моменту закінчення процесу комплексного реформування контролюючих органів (альтернатива – запровадити з 01.01.2022 року).

– Набуття чинності “адміністративно важких” норм щодо оподаткування та перевірок постійних представництв (ПП) так і не було перенесено, хоча відповідні зміни щодо перенесення строків на 01.01.2021 року було напрацьовано у проекті №2524 (правка 99 до другого читання – пункти 60¹,60³, 60⁵, 60⁶ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). На сьогодні, згідно з чинними з 23.05.2020 року нормами Закону №466, будь-які підозри на здійснення діяльності в інтересах нерезидента (так звані ознаки ПП) дозволяють податковому органу без повідомлення (вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки) почати документальну позапланову перевірку нерезидента, оформити акт перевірки та здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово (на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента) взяти його на податковий облік як ПП, що може вкрай негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

– Вкрай стислі терміни запровадження податку на приріст капіталу для прямих продажів за кордоном акцій/часток українських компаній або продаж бізнесу, вартість якого формується активами, що складаються з нерухомості на території країни, так і не перенесено на 01.01.2021 року (див. проект №2524 – відхилено зміни до пп. 141.4.2, 14.1.54 та нові пункти 60² та 60⁷ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

– Вкрай важливим є відтермінування запровадження норм щодо Контрольованих іноземних компаній (КІК), напрацьовані проектом №2524 (правки 97 та 104 до другого читання), а саме норми щодо: (а) перенесення вступу у дію статті 39-2 на 01.01.2022 року із можливістю подачі першого звіту у 2023-2024 році без сплати штрафів; (б) перенесення термінів добровільної ліквідації КІК з метою уникнення оподаткування на рік (до 31.12.2021) та звільнення доходів від їх продажу від військового збору.

Також пропонується врахувати пропозиції, які не були враховані під час доопрацювання проєкту №2524:

– Відмовитись від наміру запровадження оподаткування так званих “конструктивних дивідендів” – передбачає посилення відповідальності у сфері контрольованих операцій, проте запропонована модель призведе до правової невизначеності та дискреції (зміни до пп. 14.1.49, пп. 57.1¹.2.2). У багатьох країнах-сусідах оподаткування “конструктивних дивідендів” або відсутнє взагалі – зокрема, в Угорщині, Словаччині та Польщі, – або застосовується виключно до пов’язаних осіб. Пропонується видалити відповідні норми.

– Виключити пункт про прирівняння до дивідендів платежів, що здійснюються юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Відповідно до міжнародних податкових норм та правил такі платежі з боку КІК підлягають оподаткуванню згідно з місцевим законодавством. А нерозподілений прибуток буде вважатися дивідендами та додатково оподатковуватись з використанням методів українського контролю трансфертного ціноутворення. Тобто українські компанії опиняються в ситуації, коли з нерозподіленого прибутку вони змушені двічі сплатити податок. Перший раз – податок на прибуток, другий раз – податок на дивіденди (нерозподілений прибуток). Відтак оподаткування контрольованих операцій в рази збільшує фактичне податкове навантаження на українські компанії та стає непідйомним тягарем для українського бізнесу.

Представники Української Ради Бізнесу закликають Президента України повернути проект №2524 до Парламенту із зауваженнями, з метою відновлення зазначених вище норм та прийняття проекту №2524 у редакції, погодженій профільним Комітетом ВРУ до другого читання.