Про силове звільнення Донбасу: чи можливо реалізувати запропонований в РНБО сценарій?

Днями заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Сергій Кривонос заявив про те, що українські військовослужбовці готові виконати наказ про звільнення наших територій. На його думку, Збройні сили України лише чекають відповідного наказу президента Володимира Зеленського.

Утім, подібні заяви з боку Кривоноса — скоріше політичні. Зверну увагу, що Кривоніс не вперше робить резонансні заяви, які не відповідають позиції офіційного Києва.

Більш того, в цей раз як правдоподібний силовий сценарій Кривонос наводить операцію зі знищення міністра оборони т.зв. "ЛНР" Анащенка. І запевняє, що це справа рук наших сил спеціальних операцій.

"Один із прикладів успішної роботи наших вояків – у лютому 2017 року два військовослужбовці наших частин виконали завдання зі знищення полковника Анащенка, який був начальником "народної міліції" "Луганської народної республіки", - пригадав Кривонос.

Він уточнив, що українські військові тоді залишилися живі, але потрапили у полон. У грудні 2019 року їх звільнили в рамках обміну.

Насправді ССО не має до цього ніякого відношення.

За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", 05 лютого 2017 року в окупованому Луганську співробітниками "МВС ЛНР" було затримано трьох осіб на чолі з польовим командиром бойовиків на псевдо "Шаман".

"Шаман"- Мулієв Шаміль Рашидович, 20.05.1965 р. н., громадянин РФ, начальник розвід підрозділу 2-го АК. Проживає за адресою: м. Первомайськ, вул. Дзержинського. У 2015 році прибув на територію тимчасово окупованих районів Луганської області з анексованого Криму і вступив до лав бойовиків бригади "Привід". Мав особистий конфлікт з командиром бригади "Привід" О. Мозговим, якого звинуватив у продажу зброї та військових трофеїв.

Під час затримання співробітниками "МВС ЛНР" у "Шамана" та його поплічників була вилучена зброя, вибухівка і схема пересування автомобіля Анащенко. В цей же день справу було передано до "МДБ ЛНР".

Тобто, як приклад нашої "сили" наводиться ситуація, яка не має відношення до дійсності.

Разом з тим зауважу, що силовий сценарій залежить не стільки від політичної волі українського керівництва, скільки від зміни ситуації на міжнародній арені.

На відміну від Карабаського конфлікту, де після 30 років заморозки став можливий збройний варіант з боку Азербайджану, в нашому випадку це навряд чи можливо без внутрішніх потрясінь на території РФ. А також без ослаблення позицій РФ на міжнародній арені.

Нагадаю і про факти масової паспортизації мешканців окупованих територій. На мою думку, це доводить, що Росія залишає за собою право збройного втручання у внутрішні справи України під егідою "захисту громадян РФ". На цей момент, за даними ГІ "Права Справа", на окупованій частині Донеччини та Луганщини видано вже 350 тисяч російських паспортів. І процес паспортизації не вповільнюється.

До того ж відбувається постійне посилення збройних сил країни-агресора в безпосередній близькості від держкордону з Україною.

Без значного ослаблення Росії військовий сценарій щодо окупованих і анексованих територій навряд чи можливий.

Примітно, що і сам заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України заявляє про те, що ми повинні розуміти, що у нас є можливість звільнити свої території силовим шляхом. Але у разі, якщо Росія нічого не буде робити, щоб підтримати підрозділи сепаратистів. Це цілий комплекс, і в тому числі міжнародна підтримка повинна до цього йти".

Подібні заяви з боку Кривоноса — скоріше політичні. Тим більше, що він міцно асоціюється з експрезидентом Порошенком. Наскільки допустимі такі висловлювання з вуст держслужбовця? Тут оцінку має давати керівництво РНБО. Це не перша популістська заява Кривоноса, яка демонструє своєрідну фронду. Думаю, це сценарій, в якому Кривонос грає роль виконавця. А текстовий супровід, швидше за все, пишуть абсолютно сторонні люди — з команди Порошенка.

Автор: Дмитро Снєгирьов, історик, співголова Громадської ініціативи "Права Справа", спеціально для Politeka