Компромісна фігура: про введення Фокіна у ТКГ

Залучення 87-річного Вітольда Фокіна у склад української делегації ТКГ – це спроба оживити мертвонароджений мінський формат перемовин. Кравчуку ж це дає можливість для маневрів

Україна намагається показати, що мінський формат ще себе не вичерпав – Київ готовий йти на розумні компроміси. Призначення Вітольда Фокіна першим заступником Леоніда Кравчука у ТКГ тому підтвердження.

Рішення президента Володимира Зеленського критикують, мовляв, він залучає старі обличчя – Вітольду Фокіну майже 90 років. Проте у такому ході є раціональне зерно.

Показово, що фігуру Фокіна, на диво спокійно, сприйняли зі сторони Росії й представники так званих "республік". Це позбавляє фактору подразника на перемовинах. Можна говорити, що українська сторона вгадала. Його розуміють ті, кого можна назвати представниками фінансово-політичних кланів, які попри війну зберегли свої статки й вплив на окупованій території.

У жовтні 1990 року Фокін виконував обов'язки голови Ради Міністрів УРСР, а вже у листопаді Фокіна затвердили на цій посаді. Прем'єр-міністром України він став у березні 1991 року.

Тому не випадково, що Фокін займеться організацією процесу перемовин між переселенцями і тими українцями, які живуть у ОРДЛО.

Головне, що така компромісна фігура дозволить Леоніду Кравчуку робити певні заяви, які будуть противагою позиції Фокіна, який буде більш договороспроможним.

Прикладом таких заяв є реакція представника МЗС Росії Марії Захарової, яка прокоментувала висловлювання глави ТГК Леоніда Кравчука про те, що йому незрозумілий особливий статус Донбасу.

За її словами у екс-глави ТГК Леоніда Кучми не виникало питань по Мінським угодами. "Учасники все в темі: двоє були в контактній групі, один підписував мінські документи, один зробив їх частиною передвиборної програми", - заявила Захарова.

Це так звана гра противаг, яка використовується для балансу сил під час переговорного процесу.

На мою думку, Леоніда Кучму було виведено із ТКГ для збереження поля для дипломатичних маневрів, оскільки він є підписантом мінських домовленостей. Кравчук має більше шансів оживити мінський формат або ж вийти із нього.

Конче необхідно показати, що ми перехопили дипломатичну ініціативу – м’яч знаходиться на нашому полі. Тепер і від Росії можна вимагати дзеркальної реакції – підвищення суб’єктності їх членів ТКГ.

Автор: Д. Снєгирьов