Білецький пояснив, чому карантин Зеленського не допоміг: «Позерська "крутість" на камеру»

Абсолютно сюрреалістичні картини на зупинках наземного транспорту в столиці, величезні черги, бійки, погрози мєнтам і водіям маршруток, масові звільнення медичних сестер через неможливість добратися на роботу, блокада залізничних колій – щось у карантинних заходах влади явно пішло не так.

У чому причина всього цього? В тому, що Зе подивився на Китай і зробив з точністю до навпаки. Яка черговість дій була в Китаю?

1. Повна зупинка всіх підприємств, установ, навчальних розважальних закладів у зоні карантину. Тобто, китайці спочатку зробили так, щоби людям фізично не було КУДИ їздити.

2. Через те, о люди, яким немає куди їздити (робота закрита, розваги теж), схильні до безцільного тиняння, перекрили пересування між кварталами, а згодом ввели комендантську годину.

Що зробили в Україні: залишили працювати більшість підприємств, разом з цим закривши метро (найбільшого перевізника столиці, що перевозить 1.7 млн. людей на добу), ввівши неможливі норми по кількості пасажирів (10 в одному транспортному засобі). Таким чином, у людей не забрали причину пересування – роботу, але надзвичайно ускладнили процес, перетворивши посадку в тролейбус на ремейк фільму "Кривавий спорт" з девізом "поїде тільки найсильніший!". Чи покращить це епідеміологічну ситуацію? Не думаю, що багатогодинні стояння в черзі, бійки та поїздки в забитому транспорті будуть доброю профілактикою від коронавірусу.

Я не закликаю до легковажного ставлення до карантинних заходів, навпаки. Але хочу зауважити випадковим людям при владі: життя людей це більше, ніж щоденні ролики про "Еріку". Якщо взялися проводити надзвичайні міри – це не бездумне мавпування найпростіших кроків, таких як закриття метро, це глибока стратегія, що прораховує всі сторони життя, це жорсткі рішення по спекулянтам медичних товарів (навіть якщо вони депутати "Слуги Народу"), це відповідальність, а не позерська "крутість" на камеру.

Про це у блозі на "Українській правді" написав Андрій Білецький, лідер "Національного корпусу"