Жіночі рухи виникали саме у царині рухів за національне визволення України, - Славінська

Журналістка та перекладачка Ірина Славінська, продюсерка «Радіо Культура» в ефірі програми «Таран VLOG» Віктора Тарана розповіла про факти з історії становлення українських жіночих рухів, які можуть багатьох здивувати, зокрема роль у їх розвитку націоналістів та священнослужителів.

Вона зазначила, що історія українських жіночих рухів, по-перше, давня, а по-друге, - неймовірно цікава, і для багатьох, хто починає занурюватися в історію українського правозахисту, зокрема жіночих рухів, стає сюрпризом дізнатися, що ще у 19 столітті, коли Україна була розділена між Російською та Австро-Угорською імперіями, і там, і там існували дуже потужні жіночі рухи.

«Другий факт, про який можна сказати, я думаю, він теж багатьох здивує - жіночі рухи виникали саме у царині рухів за національне визволення України. В 19 столітті борці за Україну, українські націоналісти, які боролися за Україну як окрему країну, мали у своєму складі потужні жіночі рухи

Вона зазначила, що сьогодні це звучить абсурдно з позиції сучасних новин, особливо, коли подивитися на те, хто нападає на марші жінок чи марші рівності. Проте тоді для українських жінок було важливо сказати про себе, як про жінок і про себе, як саме українських жінок. Тому ці рухи йшли в унісон.

«Наприклад, дуже хорошою точкою єднання ставала боротьба за освіту українською мовою. Адже і в Російській імперії, з огляду на ці всі емські і валуєвські укази і циркуляри, і в Австро-Угорщині були проблеми з можливістю отримати освіту рідною мовою. Саме в цій точці боротьба за національне звільнення і боротьба за права жінок єдналися, тому що в цьому русі виникала можливість поговорити про відкриття шкіл, де могли б навчатися дівчатка», - каже Славінська.

Вона зазначила, що до кінця 19 століття це не було очевидною можливістю, і навіть видатна українська письменниця Ольга Кобилянська закінчила вьсого 4 класи початкової школи і за тодішніми законами не мала права отримати подальшу освіту. Далі вона змогла навчатися лише завдяки тому, що її батьки інвестували час та гроші в її домашню освіту. За словами Славінської, іншою можливістю для жіночої освіти було створення професійних навчальних закладів для, наприклад, молодих вдів, які втратили чоловіків у силу певних обставин, які опинялися на межі бідності та жебрацтва.

«І оскільки жінка, як та берегиня, має тримати сім’ю, якщо в неї є діти, вона, на жаль, стала вдовою, то їй необхідно дати можливість якось утримати сім’ю. Це ставало поштовхом, зокрема на Галичині (це теж шок-сенсанція) в осередку греко-католицьких священиків, греко-католицьких родин створювати школи, де молоді жінки могли опанувати якусь професію. І знову-таки, у 2021 році про це не всі знають, але саме греко-католицькі осередки в Західній Україні були одними з дуже потужних епіцентрів, де взагалі була можливою розмова про вивільнення жінок, про освіту для жінок українською мовою, про професійну освіту для жінок», - заявила Славінська.

Раніше Politeka повідомляла, що Славінська розповіла, як суспільство ставилося до жінок-військових після Другої світової війни.

Вона також заявила, що для досягнення гендерної рівності в парламенті на початку знадобляться квоти.