Богдан Яременко про те, чи варто українцям радіти поразці Трампа та підписанню Томосу

Які наслідки для України матиме перемога демократів на проміжних виборах у США, які у Трампа шанси піти на другий термін та в чому полягає можлива небезпека Томосу, розповів гість Politeka Online Богдан Яременко, голова Фонду «Майдан закордонних справ».

Щодо результатів проміжних виборів у США 6 листопада

Результатом виборів у США стало те, що демократи здобули більшість у палаті представників. До цього республіканська партія контролювала обидві палати. На сьогодні перемога демократів полягає в тому, що з трьох гілок влади вони контролюють половину однієї – до цього все було в руках республіканців.

Демократи перемогли у приміських зонах, де раніше голосували за республіканців. Збільшивши представництво в нижній палаті парламенту, демократи істотно розширили можливості для внутрішньополітичної боротьби.

Що ж до питання про втручання в президентські вибори 2016 року, демократи два роки доволі войовничо використовували його для нападок на президента Трампа. За умови контролю республіканців за двома палатами самого Трампа вони зачепити не могли – республіканці блокували деякі можливості розширення слідства. Тепер же демократи зможуть задіяти механізми для розширення слідства над Трампом, що теж завдаватиме йому доволі дошкульних політичних ударів. Це вигідно і для України.

Кардинальної зміни зовнішньої політики США не відбудеться, бо основні важелі традиційно в руках виконавчої влади, зокрема президента.

Механізми політики щодо Росії та України зрозумілі, чітко сформульовані. Підстав їх переглядати на основі цих проміжних виборів немає. Тут цікаве саме політичне тло. Україна – доволі маргінальний сегмент зовнішньої політики США, це питання мало відоме широкому колу виборців. Тема Росії стала важливою для внутрішніх виборів та внутрішньої політики США, і це, звичайно, розширює можливості для української дипломатії.

Американців турбує агресивна зовнішня політика Росії, їхні інструменти впливу, підриву національної єдності, ідентичності. У нас є підстави проводити паралелі та розраховувати на підтримку Америки. Звичайно, залишиться феномен Трампа – людини, здатної на емоційні й нетипові для політика його рівня висловлювання. Проте політика США сприятлива для України й спрямована на підтримку нашої економіки та можливості чинити опір російській агресії.

Обама був схильний відкладати принципові рішення під різними приводами, але він не робив нічого шкідливого для України. Проте звинувачувати його в тому, що він не помітив агресію Росії, не можна. У випадку Трампа ми говоримо про новий феномен – американський неоізоляціонізм. Візити в Україну – не єдина та не найефективніша форма підтримки. А от санкції, економічна та військова підтримка були й за Обами.

Не варто гадати, хто більш проукраїнський: Трамп чи Обама, – вони обидва проамериканські.

Щодо можливості Трампа піти на другий строк у 2020 році

Шанси є. Республіканська партія намагалася націоналізувати місцеві вибори, тоді як демократи, розуміючи, що їх звинувачують у деструктивній позиції, дуже дисципліновано уникали широких політичних дискусій на загальнодержавні теми та зводили все до місцевого рівня. Вибори, що відбулися, – це зіткнення цих двох підходів. Американські політологи говорять, що проміжні вибори завжди були іспитом для керівної партії.

Трамп дуже активно брав участь у виборчій кампанії, причому іноді підтримував тих республіканців, яких недолюблював, розуміючи, що його підтримка матиме протилежний ефект.

За статистикою, рівень перемоги кандидатів, яких він підтримував, дуже низький. У демократів рівень проходження кандидатів, яких вони підтримували, 40-60 %. Трамп наполегливо апелює лише до свого базового виборця. Незрозуміло, як він буде розширювати цю базу.

Щодо змін у відносинах України та Туреччини

В Україні розширюється співпраця з Туреччиною у військовій та політичній сфері. Із погляду внутрішньої політики найбільший розголос має тема Томосу. Є дуже багато різночитань у тому, що відбулося. Традиційно недопрацьовує АП: чи то навмисно, чи то з непрофесійності.

Ми досі не розуміємо, що підписав президент Порошенко із вселенським патріархом. Хотілося б почитати текст.

Якщо йдеться про співпрацю, може бути порушення Конституції з боку президента. У нас держава відокремлена від церкви, тому я не розумію, як держава може втручатися в справи церкви, офіційно брати на себе зобов’язання в формі договорів. Також у нас заборонена дискримінація за релігійною ознакою. Чому тоді держава не має договорів із представниками інших церков, які функціонують на території України?

Порушення закону навряд чи допоможе новій церкві здобути популярність. Складається враження, що АП намагається це питання використовувати у внутрішньополітичній боротьбі, їм інформаційний ефект важливіший від інформації по суті.

Нагадаємо, вибори в Конгрес США: з’явилися результати, від яких залежить багато чого.

Як писала Politeka, з’явилося відео того, що сталося між Порошенком і Трампом: не царська це справа.

Також Politeka писала, що посипалися погрози: в УПЦ МП злякалися та кричать про легітимність.