Олег Пендзин про підвищення пенсій і додаткові податки для кожного українця

Яким чином уряд Гройсмана може здійснити підвищення пенсій, наскільки при цьому зросте дефіцит Пенсійного фонду, що саме свідчить про слабкість економіки України, та наскільки зросте податковий тиск на бізнес і пересічного українця, розповів гість Politeka Online Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Чи можливе анонсоване Гройсманом системне підвищення пенсій з 1 березня

Трошки історії. У 2017 році було ухвалено закон про пенсійне забезпечення, який започаткував перший етап пенсійної реформи. У цьому законі є норма, що, починаючи з 2019 року, має здійснюватися щорічне індексування пенсій на коефіцієнт, який вираховується як половина величини збільшення середньої заробітної платні плюс половина рівня інфляції. Якщо порахувати за цією формулою, вийде десь близько 19%.

Тобто відповідно до ухваленого у 2017 році закону з січня наступного року мають проводити індексацію всіх пенсій на 18-19%. Безперечно, в кожному конкретному випадку будуть по-різному рахувати, бо в кожного є свої особливості, але в середньому пенсії виростуть на таку величину.

Уряд, очікуючи серйозне зростання витрат Пенсійного фонду, в бюджеті на наступний рік передбачив зростання дефіциту бюджету Пенсійного фонду аж до 166 млрд гривень, а на сьогодні 139 млрд.

Закон передбачає, що підняття пенсій буде здійснюватися протягом усього 2019 року, але чекають, коли почнеться активне використання бюджету, коли надійдуть гроші. Напевно, це припаде на першу частину року.

Як подолати дефіцит Пенсійного фонду

За рахунок державного бюджету. Сума дефіциту потрапить із держбюджету до Пенсійного фонду. Завдяки чому в бюджеті з’являться ці кошти? Це податки, запозичення, доволі багато платежів.

Чи будуть піднімати ЄСВ та податки заради пенсіонерів

Економіка України доволі слабко розвивається. Ми маємо на сьогодні 3% зростання ВВП, тоді як Європа демонструє більше ніж 3%, а наші найближчі сусіди поляки – 5,5%. Це свідчить про те, що технічна база нашої економіки є доволі слабкою.

За допомогою тих копійок, які повернули назад підприємцям, зменшивши їхні видатки на зарплату, збільшили конкурентоспроможність української продукції.

Український виробник конкурує на ринку з аналогічною продукцією, яка надходить із Європи, з якою у нас вільний ринок. У Європі сьогодні продуктивність праці значно вища, ніж в Україні, а середня зарплата в тій-таки Польщі – 1200 євро на місяць, в Україні – 280-290. Це свідчить про те, що поляки мають високий рівень продуктивності, що дозволяє їм конкурувати на європейському ринку та виплачувати своїм співробітникам такі зарплати.

Я не скажу, що бізнесу стало дуже легко, коли зменшився ЄСВ, бізнес просто отримав додаткові можливості для конкурентної боротьби на ринку аналогічних товарів. Я не думаю, що в цій ситуації є шанс підняти ЄСВ просто тому, що бізнес тоді не витримає конкуренції та вийде з ринку.

У тому самому законі 2017 року запроваджено цікаву норму, що накопичувальна система почнеться з 1 січня 2019 року. До цього моменту мали ухвалити відповідні законодавчі акти у ВР, щоб забезпечити запуск другого рівня пенсійної реформи. Передбачалося, що крім 22% ЄСВ, що надходять до Пенсійного фонду, накопичувальна система передбачатиме додатковий платіж, який сплачуватиме вже сам працівник, від 2 до 7%+, який надходитиме безпосередньо на його рахунок у Пенсійний фонд.

І мають стати основою формування другого рівня персональні рахунки. Якщо і буде збільшення видатків, то це буде не податок роботодавця, а додатковий податок на людину.

Нагадаємо, субсидії в Україні 2018: кому надаються і як отримати.

Як писала Politeka, має перерости в протести: викрито хитрий план Путіна «керованого хаосу» в Україні.

Також Politeka писала, що армія, навчання і догляд за дитиною: що увійде до пенсійного стажу.