Олександр Палій про безпринципність нардепів, зміни законодавства під ЦВК та дострокові вибори

Чим можуть бути корисними зараз позачергові вибори в парламент, скільки вони коштуватимуть державі та чи варто міняти закони, аби подолати кризу з призначенням нового складу ЦВК, розповів гість Politeka Online Олександр Палій, кандидат політичних наук.

Щодо збільшення кількості членів ЦВК до 14

Теоретично це можна вирішити, але треба до законодавства ставитися дуже обережно. Писати його під поточний момент теоретично можливо, але це треба робити в крайніх випадках, якщо неможливо дійти консенсусу в парламенті, немає здорового рішення. Тоді, звичайно, такий склад ЦВК кращий, ніж ніякий або той, який застарів. Обговорення – це нормально, але переписувати законодавство треба дуже обережно.

Під Юрія Луценка переписували недарма. Він став генпрокурором, за часів якого було проведено найбільше арештів за корупцію, доведено справ до суду. Якщо говорити про конкретний випадок Луценка, то мені здається, що було б неправильно його таврувати. Ми зараз маємо конкуренцію між різними правоохоронними органами. Будь-яке корупційне діяння перебуває під перехресним вогнем із боку різних правоохоронних органів. Немає залізобетонного даху, його зруйновано.

Ми маємо значно краще антикорупційне середовище, ніж на момент обрання Луценка. Це той випадок, коли зміна була доречна.

Це зміна не під одну людину, а для того, щоб відкрити систему. Тобто пускати в неї дедалі більше кваліфікованих людей ззовні. Наприклад, коли доходять висновку, що система не здатна до самоочищення, тоді запрошують якихось зовнішніх людей, які не мають відповідної освіти або досвіду в міжнародних структурах чи ще десь, але можуть реально змінити країну на краще. Формальний диплом, ми це в Україні знаємо як ніхто, і реальні знання – це різні речі, це велика різниця.

Мені здається, що голоси в Раді мають знайтися. Це ж партії подають своїх представників, які виконують свої функції відповідно до закону. Це ж не президент призначив цих людей. Він просто бере те, що йому подають, і автоматично пропонує.

Так обрали партії цих людей. Якщо партії подають таких кандидатів, треба питати в них. У нас є визначена структура парламенту, де є БПП, “Народний фронт”, “Батьківщина”, маса дрібних фракцій тощо. Кожен має свої інтереси. Якщо вони подають кандидатів, лояльних до президента – це їхня проблема.

Щодо можливості дострокових парламентських виборів

У мене інформації щодо дострокових парламентських виборів немає, але, на мій погляд, певний струс нашому політичному організму, можливо, буде корисним перед президентськими виборами. Чому? Дуже багато депутатів поперебігали, позраджували свої партії, побігли в інші, а насправді залишилися в парламенті. Тобто дуже велика концентрація людей, які собі набивали ціну, але насправді поводилися не дуже принципово.

Перебігання з фракції в фракцію треба припиняти. Навіть не в цьому перебіганні справа, а в тому, що ці люди пройшли від БПП чи “Народного фронту”,  за них голосували як за представників цих політичних сил, а тут раптом вони вже зовсім інакше поводяться, не враховуючи жодну фракційну дисципліну. Мабуть, це трошки неправильно. Вони ж потрапили в парламент інакше.

Цих людей критично велика маса. Можливо, треба їх відправити на самостійні вибори, щоб вони спробували за щось боротися, доводити, що вони комусь потрібні. Забагато безпринципності. Теоретично можна провести дострокові вибори, але це дорогий експеримент.

Вибори – це мінімум 2 млрд лише державних коштів. Я вже не кажу про виборчі кампанії, які в нас бувають надзвичайно дорогими.

Щодо інтересу АП у проведенні дострокових виборів

Дуже висока ймовірність, що пройдуть маленькі партії, які не зможуть створити коаліцію. Це означає, що цей уряд Гройсмана буде й надалі працювати. Доки не зможуть створити новий уряд, працюватиме цей. Окрім того, на мажоритарних округах зовсім не все зрозуміло, тобто там може бути абсолютно не така ситуація. Якщо суб’єктивно, то мені здається, що зараз рейтинг Порошенка зростає завдяки тому, що країна тримається на плаву та рухається вперед. Це очевидні речі.

Багато хто може заперечувати, битися в істериках тощо, але в нас за перші п’ять місяців цього року на 35% більше купили автомобілів, ніж за п’ять місяців минулого року. Зростання зовнішнього туризму в нас становило 25% у 2017 році, а цьогоріч – іще більше, літаків не вистачає. Яке зубожіння? В одну Туреччину втричі більше їздять, ніж до війни. Це все видно.

Крім того, в Порошенка дуже слабкі конкуренти. У нас не виходить поки що вибору між добрим та ще кращим. Якщо розібратися, то ці люди ніякі не конкуренти.

Через це в Порошенка може бути електоральне зростання, але побачимо. Треба розуміти, що президентські вибори вже навесні. Якщо парламент оберуть восени, то поки він буде творити цю коаліцію, поки те, поки се. Це дуже тривала й занудна справа. Це суто гіпотетична річ. Ми говоримо про ті речі, про які говорять різноманітні політтехнологи вже п’ять років, а цих дострокових виборів усе нема і нема. Дуже часто люди свої бажання видають за дійсність.

Хтось хоче посилитися в парламенті, хтось – на мажоритарних округах. Завдяки цьому створюється інформаційний шум, який ми сприймаємо за реальне політичне життя. Зараз, мабуть, найвигідніший момент для президента, щоб розпустити парламент. Але чи він цим скористається? Раніше він жодного разу цим не скористався, бо рахував державні кошти, які потрібно витратити на вибори, щоб очиститися від кількох депутатів, які стали безпринципними.