Ярослав Гадзало: на кожну гривню від держави ми заробляємо дві

Як українським аграріям-науковцям вдається заробляти на культивуванні рослин, чи розвивається наука в країні та чи є плоди цього розвитку, як змінився принцип вирощування культур з окупацією Криму, розповів гість Politeka Online Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук.

Про сучасність української аграрної науки

Останні три роки більшість підприємств, які працюють із Національною академією аграрних наук, – прибуткові. Таких більш ніж 80%. Збитковими є ті підприємства, які залишилися у спадок, які були банкрутами. На гривню, яку держава виділяє – 395 млн гривень минулого року – ми заробляємо дві гривні. Ми заробили більше ніж 820 млн гривень завдяки впровадженню нових сортів, гібридів, реалізації насіння, молодняка, елітного посадкового матеріалу.

Сьогодні окремі держави, наприклад Південна Корея, де мені нещодавно вдалося побувати, використовують потужні нові технології, там працюють 1,5 тис. молодих українців у системі ІТ-технологій.  У нас є космічний аналіз якості ґрунтів. Інститут картоплі разом із науковцями з Ізраїлю розробив систему запуску дронів, які визначають локально, де з’являється хвороба на картоплі. Перший дрон вилітає, знімає все, наносить на мапу, а другий локально обробляє насадження картоплі, щоб не вносити великі дози ядохімікатів. У нас працюють лабораторії з ДНК-технології, на генному рівні, щоб прискорити процес створення нових сортів гібридів. Це не метод відбору, як десятки років тому, а зовсім інші процеси.

Генна інженерія потрібна для продукування сортів, наприклад, стійких до посухи чи морозів. Це робота з генами в одному виді рослин. Наприклад, озима пшениця чи інакші продукти. А ГМО – це привнесення генів зовсім інших рослин.

Фінансування та оподаткування наукових закладів відбувається на загальних підставах. Нам виділяють бюджетні кошти, які витрачаються на виконання державних наукових програм. Річ у тім, що ми сплачуємо податки.

У нас в обробітку 364 тис. га землі, але ми за 2017 рік заплатили 968 млн податків. Це майже мільярд, величезна сума.

Звичайно, якщо наукові установи не оподатковували б, як це є у багатьох європейських державах, то працювати було б значно простіше і легше. Можна було б придбати зовсім інше обладнання, лабораторії та працювати так, як світові наукові центри, які постачають на український ринок насіннєві матеріали, засоби захисту рослин, ГМО. Нам на сьогодні не потрібні генномодифіковані рослини, Україна здатна виробляти сільськогосподарську продукцію навіть за ризикових ситуацій, наприклад змін клімату.

Про новий інноваційний центр

У світі є багато методів популяризації наукових здобутків, діяльності наукових установ. Це виставки, ярмарки, вигонки, реалізація племінного молодняка. Уже шостий чи сьомий рік працює наш полігон. На ньому висівають наші співробітники, фермери, приватні власники від 1000, цьогоріч 1300, сортів і гібридів вітчизняної селекції. Вони адаптовані до умов вирощування. Тобто якщо це зона степу: Херсонська область і частина Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, – то треба, щоб сорти були посухо- і жаростійкі. Якщо це середня частина України, тобто лісостеп, Полісся, то потрібно, щоб вони були морозостійкими.

На нашому полігоні представлено адаптовані сорти, високоврожайні. Почалися жнива на півдні України, тобто в степу – найвищий врожай озимої та ячменю, хоча ми знаємо, що в травні була посуха. Найвищий врожай мають господарства Одеської області, бо там працює селекційно-генетичний інститут, потужний центр, в якому на сьогодні працюють 320 осіб. Колись це був єдиний у Союзі селекційно-генетичний інститут, де працювали 3200 людей. Там прекрасні селекціонери, гарні здобутки.

Ячмені, якщо витримувати технології, дають 100 і більше центнерів із гектара. За умови посухи сьогоднішня врожайність по області становить 38,8 центнерів, у наших господарствах – більше ніж 40, в тих підприємців, які тісно працюють із господарством – до 70 і більше центнерів дає озимий ячмінь.

Про зміни після окупації Криму

Звичайно, багато втратили. У нас був там доволі потужний інтелектуальний центр, інститут винограду і вина, ботанічний сад. Ми частину сортів і гібридів, вироблених селекціонерами нашої академії, забрали і забираємо назад. Я переконаний у тому, що ми Крим повернемо, бо і Північнокримський канал будувався українською державою, було величезні кошти закладено. Ми стараємося повернути колекції останніх сортів гібридів. Сьогодні їх поступово використовують у Одесі в інституті винограду та вина, в інституті садівництва. Ми повертаємо ті сорти, які закріплено за академією та які працюють на території України. Настане час – Крим повернеться, ми далі будемо працювати.

Сьогодні тривають глобальні процеси зміни клімату. Якщо подивитися, як змінюється температура, то побачимо, що Крим, Херсон, Одеса мають практично однаковий температурний режим.

Український гідрометцентр доповів цього року, що червень-липень буде на 1,2 градуса тепліше в середньому по Україні, ніж останні 30 років. У зоні степу така сама температура, як і в Криму. Є можливості для зрошування, бо працює Каховський, Інгулецький та інші канали. Ми вважаємо, що немає великої різниці. Можливо, трохи м’якший клімат у Криму для сільського господарства завдяки морю, повітрю тощо. Ті самі сорти та гібриди зернових та виноградних культур, як і в Криму, ми вирощуємо на фактичній території України.