Сергій Щербина про можливість підвищення тарифів на газ для населення

Чому Гройсман не може знову підняти тарифи, з ким він дружить, і що буде з газотранспортною системою України, розповів гість Politeka Online Сергій Щербина, головний редактор видання РБК-Україна.

Відносно сьогоднішньої заяви прем’єра про те, що ціни на нафтопродукти підніматися не будуть, що йде врозріз з вимогами наших партнерів. Напевно, Гройсману не відмовиш в послідовності в службовому відношенні. Про те, що ціни на енергоносії не підвищуватимуть, він говорить системно протягом останніх декількох парламентів. Інше питання, що ми буквально підписувалися під вимогами наших західних партнерів. Це Меморандум з Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого ціни на газ для населення повинні були бути підвищені ще кілька місяців тому. Ніяких рішень в цю сторону Кабінетом Міністрів не було прийнято.

Досить довго проходили переговори між кредиторами і Кабміном на предмет того, що робити з цим меморандумом, з необхідністю підняти ціну на газ для населення. Нікуди ці переговори, за моїми даними, не просунулися. Відповідно, транш МВФ ми теж не побачили. Кабінет міністрів буде ці рішення затягувати до останнього. Наскільки у нас зараз є ресурс, щоб відмовитися від грошей МВФ – питання спірне і дискусійне. Підвищення ціни на газ – одне з двох ключових умов МВФ. Перше – Антикорупційний суд, з яким теж ніхто не поспішає.

Про політичні шанси Гройсмана

Це жорсткі умови, від них Фонд відступати не має наміру. Кабміну зараз прийняти рішення про подорожчання енергоносіїв смерті подібно напередодні виборів. Хоча Володимир Борисович каже, що на президентські вибори не піде, але впевнено говорить, що піде на парламентські. Наскільки мені відомо, обговорюється питання створення власного політичного проекту. Якщо підвищить ціни на газ ще раз – в політику можна не поспішати.

Зараз Гройсман як ніхто близький до “Народного фронту”, незважаючи на те, що він прийшов в команді президента.

Гройсман, Яценюк, Аваков досить близькі – ці люди його відверто захищають. Яценюк нещодавно заявив, що уряд ні в яку відставку не піде, а такий варіант все-таки розглядалося кілька тижнів тому, але від нього відмовилися через дефіцит голосів у залі парламенту. Чи буде Гройсман вступати в “Народний фронт”? Навряд чи. “Народний фронт” теж навряд чи вступить в партію Гройсмана. Я думаю, що це ситуативна історія, хоча вона досить давня і щільна. Наскільки мені відомо, про політичне об’єднання мова поки не йде.

Поки я не особливо вірю, що формула “Роттердам +” буде переглянута на догоду МВФ. Безліч скандалів було навколо цієї історії, але тим не менше ніхто нікуди не просунувся. Вона вигідна не тільки Рінату Ахметову, а й групі президента. Перед введенням цієї формули цінні папери ДТЕК, фактичного монополіста, викуповувала компанія, близька до президента, від чого вона отримала вигоду.

Про відмазки чиновників

Відносно попереджень Януковича з боку СБУ про загрозу національній безпеці через експансію російського капіталу в 2013 році, на підтвердження яких сторона звинувачення екс-президента надала відповідний документ. Протиріччя супроводжують цю історію з 2014 року, якщо не раніше. Вони існують не тільки в вугільному секторі. З одного боку, є об’єктивна економіка в цих розрахунках. З іншого боку, є вельми конкретна політика і здоровий глузд. Якщо ми говоримо про листи, які писали Януковичу, їх досить добре собі уявляють.

Серед українських чиновників є така практика, про яку мало хто знає – в їх підзвітних відомствах і галузях відбуваються не завжди хороші речі. Дуже часто чиновники, які добре навчені, пишуть доповідні записки на ім’я вищих інстанцій приблизно раз на місяць про те, як все погано. Їх підписують і відправляють. Зрозуміло, що ці записки далі нікуди не йдуть. Але якщо до них потім приходить прокуратура і починає ставити питання, куди вони дивилися, то показується папір, що прем’єр був попереджений. Схоже, що колишнє керівництво СБУ займалося рівно тим же. Не помічати, не реагувати вони не могли. Якщо ви хочете якусь тему поховати назавжди – створюйте робочу групу. Це безпрограшний варіант.

Про розрив з Росією

Ситуацію в 2013 році можливо було переламати і дистанціюватися від Росії. Всі масштабні корупційні схеми, які існували в ті роки, були зав’язані на Росію і без неї не функціонували б. Це контрабанда нафтопродуктів. Якась нафта переробляється? Це нафта з Росії. Чи знали виробники нафти, звідки вона йде? Звичайно. У газовому бізнесі це теж мало місце бути. Всі великі суми були там. Якби минула влада хотіла на це відреагувати, в першу чергу потрібно було перестати займатися цією історією, якою займався, зокрема, побіжний Сергій Курченко.

У нинішньої влади є воля повністю дистанціюватися від Росії. Дискусійне питання, чи робиться досить для цього. Зрозуміло, що у України іншого шляху немає. Неможливо дружити з країною, яка забрала частину наших територій і почала війну.

Про “Північний поток 2”

Для України це питання дуже складне, болюче і, напевно, найістотніше. У разі його запуску у нас дуже великі шанси втратити газотранспортну систему в принципі. Якщо в ній не буде газу – вона буде знищуватися сама по собі. В такому випадку у нас виникне величезне питання з постачанням газу до східних областей України. Технологія її функціонування така, що там постійно є газ з Росії. Не впевнений, що ми зараз в змозі вирішити це питання. Для України це матиме дуже багато наслідків.