Історичні хроніки з Русланом Бізяєвим: про події в Польщі після смерті Пілсудського
Політолог Руслан Бізяєв у своєму блозі «Історичні хроніки» розповів про події, які розвивалися на міжнародній арені після укладення Пакту Пілсудського-Гітлера і після смерті Йозефа Пілсудського.Він зазначив, що незважаючи на талант Пілсудського як політика, його наступники були досить недалекими.
«Велич політика полягає в тому, щоб постійно бачити майбутнє, а не упиватися величчю вчорашнього дня. Пілсудський розумів, що вони все «профукають», але навіть він не зміг би передбачити, що це станеться так швидко. Відмова Франції підписати військову угоду з СРСР в січні 1936 року погано подіяла на Польщу», - заявив Бізяєв.
Політолог розповів, що також масла у вогонь підлив візит до Варшави німецького міністра Г. Франка. За словами Бізяєва, Польща вирішила, що вона зможе стати ядром «Третьої Європи», а в перспективі і великою державою.
«11 березня 1938 року на литовсько-польській демаркаційній лінії був виявлений труп польського солдата. 13 березня Польща поклала відповідальність за це на Литву і відхилила її пропозицію про створення змішаної комісії для розслідування інциденту. Польська сторона натякнула Каунасу, що очікує відновлення дипломатичних відносин, що, на думку польського, керівництва, стало б основою визнання Литвою існуючого кордону і включення Віленщини до складу Польщі», - каже Бізяєв.
Він зазначив, що в польській пресі була розгорнута кампанія із закликами провчити Литву і організувати похід на Каунас. СРСР і Німеччина, додав політолог, тут же відреагували на ситуацію: Німеччина порадила Литві прийняти польський ультиматум, а Варшаві не чіпати Клайпеду, а СРСР висловив «дуже глибоку заклопотаність».
«8 березня 1938 радянська сторона ще раз вказала Польщі, що зацікавлена взбереженні незалежності Литви і виступає проти розв'язання війни. В умовах, коли Франція також просила Польщу не доводити справу до війни, польська сторона дещо пом'якшила умови свого ультиматуму», - розповів Бізяєв.
Так, каже політолог, 19 березня Литва прийняла умови польського ультиматуму, були встановлені дипломатичні відносини між Литвою і Польщею: Віленський край і Вільнюс залишався де-юре за Литвою, а де-факто – за Польщею. За словами Бізяєва, це була така собі «гібридна» перемога, а для тодішньої Польщі це стало першою сходинкою в прірву.
Раніше Politeka повідомляла, що Бізяєв розповів про відносини Польщі та СРСР після Першої світової війни.