7 історико-культурних пам’яток, яким допомогла “Рідна країна”
З ініціативи та за фінансової й організаційної допомоги команди Фонду Миколи Томенка “Рідна країна” було втілено цілу низку вагомих проектів в галузі історії та культури
Про це написало видання “Знай.юа“.
Ось уже минає 35-й рік поспіль відзначаємо Міжнародний день пам’яток та історичних міць, встановлений 1983 р. Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць при ЮНЕСКО.
В Україні також цей день відзначається – під назвою «День пам’яток історії та культури» — поспіль 20 років. Але, нам видається, скоріше формально, ніж якимись здобутками. Тим часом знищення пам’яток, історичних та заповідних місць не просто триває – воно набирає чимдалі більших обертів. Влада аж або заплющує очі на ці неподобства, або й відверто потурає (втому числі — через надання дозволів хижакам-забудовникам) аж ніяк не європейським підходами до збереження національних цінностей.
Тим часом Фонд «Рідна країна» не одне десятиріччя усіма своїми справами доводить, що не лише за часів Є.Чикаленка, а й нині є люди і спільноти, котрі люблять Україну і до глибини душі, й до глибини власної кишені. Більше того, показує приклад, як відроджувати і зберігаим пам’ятки історії, культури, святині українського духу без жодної бюджетної копійки.
Так, з ініціативи та за фінансової й організаційної допомоги команди Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та наших друзів було втілено цілу низку вагомих проектів в галузі історії та культури.
Нагадаємо про 7 найголовніших
- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
29 вересня 2014р. відкритий пам’ятний знак на місці, де Тарас Шевченко у 1846 р. створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих.
23 травня 2017р. під час відкриття виставки, присвяченої династії князів Острозьких, було презентовано макет надгробного пам’ятника князеві К.Острозькому, що буде встановлений в Успенському соборі. Спільний литовсько-український проект у Литві підтримали президент і уряду , в Україні ж – колектив Національного Києво-Печерського заповідника та Фонду «Рідна країна».
20 березня 2017 р., в день народження великого гетьмана-державника і мецената Івана Мазепи, було заявлено про проект відновлення Мазепинської вежі, розташованої на території Києво-Печерської лаври, та створення у ній музею Івана Мазепи. 17 липня 2017р. у Лаврі відкрилася виставка «Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат», яка стала своєрідним прологом цього великого проекту.
- Музей-садиба Миколи Костомарова
17 травня 2017р., до 200-річчя Миколи Костомарова, був урочисто відкритий перший у світі музей-садиба визначного історика і літературознавця – в с.Дідівці Прилуцького району Чернігівської області . До комплексу також будуть входити будинок, у якому Костомаров прожив 10 років, криниця, церква та паркова частина.
До 2008 року садиба залишалася занедбаною, влада про неї просто
забула.Нині будинок відремонтований , у ньому діють експозиції, присвячені Миколі Костомарову та Кирило-Мефодіївському товариству.
- Відродження Запорозької Січі в Національному заповіднику «Хортиця»
З 2005 року розпочалося будівництво Історико-культурного комплексу «Запорізька Січ». Для завершення першої черги об’єкту була організована всеукраїнська акція «Відродимо Запорозьку Січ!», у підсумку якої було зібрано близько 1 мільйона гривень – від благодійників, меценатів, небайдужих українців.
В 2014 році зроблено підсвітлення даного об’єкту кольорами національного прапора України.
4.Будівництво центральної
алеї Національного історико-культурного заповідника «Качанівка»
У Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» була побудована 500-метрова центральна алея, що з’єднала палац та церкву.
- Повернення автентичних меблів для музею М.Грушевського
У 2007 р. були викуплені у приватного колекціонера в Бахчисараї меблі першого Президента України та його родини (ліжко і тумба) та подаровані Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського, що розташований у Києві в родинному будинку Грушевських.
- Шевченківський національний заповідник
Відновлено
Тарасову світлицю.
Проведено повну реставрацію покрівлі першого народного музею Шевченка «Тарасова Світлиця». Зі збереженням історичної ідентичності відновлений дах, для чого використано очерет, що потребує особливої обробки. Такий дах надійно захищатиме будівлю протягом 20-25 років.
- Музей Василя Симоненка
2008 р. під час фестивалю «ЕтноВесна» була відкрита друга зала музею у Тарандинцівській (Полтавщина) загальноосвітній школі, де навчався Василь Симоненко.