”Ампутували зовсім здорову частину”: наймолодший український моряк розповів про випробування в полоні РФ
Заарештований моряк Андрій Ейдер поділився своїми переживаннями, перебуваючи в російському СІЗО
З минулої осені 19-річний хлопець сидить в Лефортово після зіткнення з прикордонниками РФ в Керченській протоці. Там він почав писати вірші і вчити німецьку мову. Адвокат Олександра Маркова опублікувала один з листів самого молодого військовополоненого на своїй сторінці в Facebook.
Юрист повідомила, що ходила відвідати Андрій Ейдер ще 11 квітня. За її словами, молода людина відмінно тримається в СІЗО. Але у нього немає можливості викладати свої думки в мережі. Тому моряк попросив Олександру Маркову опублікувати текст від його імені.
“Андрій, з його слів, до цього не писав ні віршів, ні подібних текстів (зауважу, що текст вийшов, відверто кажучи, з душею). Тому даний пост я повністю присвячу прохання Андрія опублікувати його думки з приводу ситуації, що склалася і написане ним вірш “, – зазначила адвокат на своїй сторінці.
У листі військовополонений подякував людям, які чинили йому підтримку всі ці півроку. За його словами, звернення небайдужих дійсно допомагають впоратися з переживаннями під час ув’язнення.
“Весь цей час у мене одна думка: як в сучасному світі одна країна може звинувачувати і утримувати діючих військовослужбовців з іншої країни і не визнавати їх військовополоненими? З огляду на, що перед цим був односторонній збройний конфлікт, результатом якого стали поранення та пошкодження техніки. Як можна прирівняти діючих військовослужбовців ВМС до злочинців? З тих пір, служити українському народові стало злочином?” – обурився Андрій Ейдер.
Моряк нагадав, що в сучасному світі між країнами існують багато домовленостей. Однак в разі українських військовослужбовців це зараз абсолютно не працює. Адже Росія не погоджується залагодити конфлікт дипломатичним шляхом.
“Уже дійсно набридло бачити свою країну тільки тоді, коли якісь кадри показують в новинах ТБ. Також дуже сумую за сім’єю … Ми не можемо не те, що побачитися навіть поспілкуватися по телефону. Звичайні листи, надіслані поштою (всі ми знаємо, як вона “швидко” працює) затримують на кілька місяців або взагалі не віддають. як це можливо в столітті, коли всі спілкуються в месенджерах і звикли отримувати відповіді за кілька секунд? ” – пише Андрій Ейдер.
Весь цей час молода людина сумує за своїм родичам. Він шкодує, що раніше не цінував близьких. Сварки всередині сім’ї хлопець назвав найдурнішими вчинками в своєму житті. “Я сподіваюся, що все це скоріше закінчиться. А поки, це не життя, це існування”, – додав він. За словами Андрія, військовослужбовці готуються отримати поранення за свою країну, але не опинитися за гратами.
“Одного разу я прокинусь вільною людиною. Набридло мені це існування. Час, який ми проводимо за гратами – це частина життя, яку ампутували. Цей час ніхто не зможе повернути і навіщо ампутувати зовсім здорову частину?”, – вважає Андрій Ейдер.
У своєму вірші військовополонений зазначив, що втрачає в камері найголовніші людські почуття. Ув’язненим залишається тільки зберігати віру в краще:
“Тай біс із ним! Бо я вірю.
У що? У закон, порядок, справедливість.
Найголовніше – у людей.
Вони дають мені надію,
любов у серці ще жива.
А поки… Кайдани, клітка, грати.
Сиджу й чекаю на дива.
Закон – це міф, його придбали!
Порядок кожен раз новий.
Яка тут буде справедливість?
Але людей не провести.
Хай бачить світ як вони зродили.
Поки я ще вірю.
Разом чекаймо на дива.”
Адвокат повідомила, що 17 квітня в Лефортовський районному суді Москви пройде судові засідання. На ньому обговорять питання про продовження арешту для 24 українських моряків.
Як повідомляла Politeka, Зеленський терміново звернувся до військових: “повинні не підвести”.
Також Politeka писала, що в Україну повернулися десятки полонених: «роками незаконно утримували в тюрмах «ЛНР».