На кафе і ресторани підуть з перевірками: в Україні ввели нові правила

Українцям пропонують поліпшити сервіс і більш жорстко контролювати санітарію в закладах громадського харчування

Госпродпотребслужба 27 грудня 2018 прийняла в роботу критерії ризиковості, згідно з якими буде перевіряти харчовий бізнес і суміжні галузі в 2019 році.

У вітчизняних реаліях безпеку громадян від отруєнь не гарантована, кажуть експерти, адже системних покарань за порушення не передбачені. Але в цілому – оцінюють нововведення позитивно.

Як і в сфері діяльності інших контрольних служб, тут також застосований ризикоорієнтованої підхід. Бали ризиковості нараховуються за окремі порушення, наявність скарг населення і сфери діяльності:

за постачання питної води понад 100 тис. осіб – 41 бал,

від 20 тис. до 100 тис. осіб – 21 бал,

до 20 тис. осіб – 10 балів,

за обслуговування навчальних закладів – 41 бал,

дитячих санаторіїв – 41 бал,

дорослих санаторіїв – 10 балів,

за обслуговування громадського харчування – 10 балів,

салонів і спортзалів – 5 балів,

торгових точок – 5 балів,

за випадки кишкових інфекцій і смерті людини – 20 балів,

порушення санітарного законодавства – 15 балів,

неповне виправлення порушень – 6 балів,

наявність обґрунтованих скарг населення – 5 балів і т. д.

Критерії для харчовиків, згідно з якими оцінюються санітарні та епідемічні ризики від ведення господарської діяльності підприємства, визначають терміни планових перевірок харчовими контролерами бізнесу з точки зору його потенційної загрози населенню.

Також тепер контролери будуть підсумовувати бали ризиковості і на основі цього привласнювати суб’єкту господарювання ступінь ризику за принципом:

від 41 до 100 балів – високий ступінь. Перевірка раз в два роки,

від 21 до 40 балів – середня. Перевірка раз в три роки,

від 0 до 20 балів – незначна. Перевірка раз в п’ять років.

Даний принцип стосується тільки планових перевірок, позапланові можуть проходити частіше або не проводиться взагалі. Є і бонуси для закладів-хорошистів: якщо на підприємстві із середнім ступенем ризику протягом останніх 6 років (а з незначним ступенем ризику – протягом 10 років) не було виявлено порушень як плановими, так і позаплановими перевірками, то циклічність наступних планових перевірок множиться на коефіцієнт 1,5.

Наприклад, якщо компанія доставляє питну воду більше 20 тис. Чоловік, то відразу отримує 21 бал ризику, що означає середню ступінь ризиковості. Якщо протягом 6 років вона не мала порушень (тобто пройшло дві планові перевірки), то наступна перевірка прийде тільки через 4,5 року (3х1,5). Підприємство ж, яке постачає воду менше 20 тис. Клієнтам, отримує 10 балів ризику, і після 10 років бездоганної роботи може розраховувати на перевірку не раніше, ніж через 7,5 років:

«Подібних критеріїв Госпродпотребслужби для перевірок бізнесу раніше не було, вони розроблені, щоб визначити періодичність планових перевірок. Як це визначають, наприклад, критерії ризиковості платників податків при перевірках УКРІНФОРМ. Тепер правила стають прозорими – всім стає зрозуміло, коли і чому прийдуть з перевіркою. Тому ні про який тиск на бізнес не може йти й мови », – зазначив директор вітчизняної асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

При цьому, бізнес не довіряє нормативам і дивується, як можна контролювати безпеку в такій специфічній сфері, як продуктова, за допомогою планових перевірок:

«Не розумію, як можна ризики контролювати за допомогою планових перевірок – ризики або є, або їх немає. І в сфері громадського харчування ризики потрібно контролювати постійно. А так не виграє, ні споживач, ні виробник. Дійсно повинні бути штрафи за порушення в сфері торгівлі горілкою, м’ясом, рибою, що швидко псуються. Але ситуацію в цілому це не виправить. На ринку повинні працювати стандарти, щоб зіпсовані продукція просто не потрапила на ринок », – зазначив глава однієї з асоціацій власників бізнесу Руслан Соболь.

Фахівці також відзначають, що критерії ризиковості виявляються безсилі і в разі потрапляння на ринок фальсифікату, коли підпільні цехи випускають продукцію за липовими сертифікатами, «запозиченим» у чесних підприємств, які їх видали на свою продукцію. Потім же ці сертифікати підкладаються під фальсифікат, які реалізується на ринку.

«Бізнес скаржиться, що приходять перевірки за фальсифікат, вироблений підпільними підприємствами, які взагалі не реєструють свою діяльність. Проводять, наприклад, копчену рибу підпільно і продають її під чужими документами. Ризикоорієнтованої підхід при перевірці Госпродпотребслужби бізнесу не загрожує, але, можливо, не буде так само ефективний, як в Європейському Союзі », – підкреслив заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Нагадаємо, в результаті отруєння в дитячому таборі «Орлятко» у 60 постраждалих діагностували дизентерію

Як писала Politeka, українка шокувала фото, де лікують її онуку — інфекційна лікарня більше схожа розсадник інфекцій.

Як повідомлялося раніше, на Івано-Франківщині масово госпіталізовані діти.

Джерело: ubr.ua