Альона Дегрик: компромат і медіа-маніпуляції повинні бути переможені факт-чекингом

Винахід інтернет-технологій посприяв дати новий якісний поштовх для розвитку бізнесу в світовому контексті

Розвиток нових медіа — інтернет-ЗМІ, Telegram-каналів і т. д. — дали інформаційних технологій і бізнесу безліч нових інструментів, пишуть Акценти.

Як позитивних, так і негативних. Серед них фейкові новини, про які так любить говорити президент США Дональд Трамп, інформаційні маніпуляції і компромат на відомих бізнесменів.

Враховуючи довіру аудиторії до мас-медіа, репутація бізнесу або конкретної людини може постраждати від масований негативної атаки в ЗМІ. Про те, як важливо працювати над медіа-гігієною в бізнесі, розповіла директор ФК «Леогейминг Пий» Альона Дегрик.

«Інформаційна гігієна — залізна необхідність для бізнесу в наш час. Зі свого боку, підприємець повинен бути готовий відображати інфоатаки та, —

розповідає Альона Дегрик Шевцова, CEO Леогейминг Пий. — В епоху пост-правди, коли за істину можна видати що завгодно, якщо воно підкріплене словом в ЗМІ, в нього повірять всі».

Олена Шевцова розповіла про три правила відбиття і попередження атак. Компромат і фейковий інфо-потік повинен бути попереджений будь-яким законним способом. У разі хоча б найменшої можливості витоку на нього слід оперативно відреагувати. Наприклад, випустити пояснює матеріал, не стільки розвінчує брехня, скільки розповідає правду.

Весь чужий компромат потрібно піддавати ретельному фактчекингу.

«Фактчекинг — це перевірка фактів, зазначених у матеріалах ЗМІ. З нинішніми технологіями це робиться дуже просто, – говорить Альона Дегрік, глава ФК Леогеймінг пий. — Компромат має дуже мало шансів. Ви вбиваєте інформацію про бізнесмена в Google, відкриваєте авторитетні ресурси, порівнюєте інформацію, і розумієте, де правда, а де брехня. Головне-не вірити відомостям зі “зливних бачків”.

Як говорить Олена Шевцова (Дегрік), недоброзичливці часто вдаються до замовних публікацій і вкидань. В них розповідається про нереальні «факти» з біографії бізнесмена або історії підприємства, яке треба «потопити».

Насамперед, розпізнати такі публікації можна по місцях, де вони опубліковані — як правило, це «зливні бачки», ресурси, створені спеціально для публікації матеріалів спірного змісту.Це можуть бути як дешеві сайти для безкоштовних публікацій, так і портали, що видають себе за ЗМІ. Основний контент таких сайтів-дезінформація, фейкові новини, вкидання та інфо-атаки, підкреслює Олена Дегрік Шевцова.

Як стверджує Олена Дегрік, компромат і фейкові новини скоро кануть в Лету. Цьому сприяє розвиток технологій соцмереж.

«Найбільша світова соцмережа, Facebook, робить поширення компромату і фейків все більш складним. На такі публікації в Facebook можна скаржитися, а сторінкам ЗМІ для нормальної роботи потрібне підтвердження права володіння доменом. Крім того, соцмережа впроваджує нові інструменти, які не будуть давати інформаційним атакам пробиватися в стрічки користувачів», — підсумувала Олена Дегрик.

Нагадуємо, з мережі можуть зникнути меми, в яких, зокрема, часто використовуються зображення і образи з відомих фільмів або телешоу.

Як повідомляла Politeka.net, соціальну мережу Facebook звинуватили у масштабному витіку даних користувачів, в тому числі і в “злитті” інформації інтимного характеру.

Politeka.net писала, що використання гаджетів і комп’ютерів перед сном викликає тривожне нездужання, чревате серйозними наслідками.