Батьки полонених українських моряків розповіли про трагедію: У мене одразу таке передчуття було

Родичі захоплених у полон українських моряків чекають їх удома, вірять у допомогу держави та страждають від браку інформації про долю своїх найдорожчих

Третю добу не знаходиться собі місця від хвилювання Марина Вербицька – дівчина 19-річного Андрія Ейдера. Він наймолодший серед полонених моряків. Марина з Андрієм познайомилися, коли хлопець ще навчався в училищі. Лише чотири місяці тому він підписав контракт і пішов служити матросом на малий броньований артилерійський катер “Бердянськ”. Марина проводжала коханого у море, обіцяла чекати і просила берегти себе.

“У мене одразу таке передчуття було. Жахливо почуваюся”, – плаче дівчина.

Відчувала недобре і мати Андрія. Про те, що син на захопленому росіянами судні, їй повідомив батько Андрія. “Найскладніше було перебувати у незнанні, що з ним, де він. Дві доби. Слава Богові, що живий”, – не стримує сліз Вікторія Ейдер.

Батько та мачуха Андрія не приховують, що ночами не сплять, очікуючи звістки від сина. “Наскільки я знаю з неофіційних джерел, у нього пошкоджені кінцівки. Осколочні поранення. Але це не підтверджено”, – каже Дмитро Ейдер.

“Із Росії дзвонять, пишуть адвокати, волонтери, які пропонують допомогу – найняти адвоката, представника для сина безпосередньо там, у суді. Ми відмовляємося від цього, бо ми не вважаємо, що треба захищати, що цей суд є справедливим. Про якого адвоката може йти мова?! Якщо я візьму адвоката, я просто визнаю, що мій син – бандюган якийсь, там гуляв собі. Він – військовий, він там був на завданні! Який адвокат?! Про що йде мова?!”, – обурений Дмитро Ейдер.

Бабусю 20-річного старшого матроса катера “Нікополь” В’ячеслава Зінченка журналісти зустріли просто на вулиці. Вона пояснила, що не має сил сидіти вдома і чекати новин. Про полон онука дізналася по телевізору. “Усю ніч якесь передчуття було, не спалося. А вранці дізналися, що “Нікополь” і другий захопили. Він завжди хотів бути моряком, мріяв, пройшов школу, збирається поступати далі”, – каже Тамара Рибальченко.

Богдан Небилиця у 2014-му навчався в севастопольській академії імені Нахімова, а після анексії Криму відмовився служити окупантам. Тепер він капітан судна “Нікополь”. Мама Валентина Небилиця не вимикає телевізор: дивиться і українські, і російські канали з надією, що сина покажуть. Востаннє батьки спілкувалися з Богданом у п’ятницю – матері він сказав, що у нього все добре, а батьку повідомив, що його переводять у Бердянськ. Відтоді телефон сина не відповідав.

Нагадаємо, відома подальша доля полонених українських моряків.

Як писала Politeka,  ФСБ вибиває з українських моряків неправдиві свідчення, відео.

Також Politeka писала, що кривдників українських моряків змусять відповісти за скоєне.

Джерело: ТСН